Справа № 167/755/21 Провадження №2-н/167/19/21
12.10.2021 року м.Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Сіліч І. І., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу.
Заяву мотивує тим, що постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496. Станом на дату подачі заяви до суду у боржника наявна заборгованість за поставлений природний газ в сумі 8760,37 грн.
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги постачання природного газу з боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 8760,37 грн.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу визначені приписами ст. 163 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Проте, доданий до заяви примірник Типового договору про постачання природного газу побутовим споживачам, в якому не зазначений споживач, як сторона договору, та відсутній підпис останнього, не може вважатись копією договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, в розумінні п. 3 ч. 3 ст.163 ЦПК України.
Вважаю, що відсутність такого договору зумовлює неможливість видачі судового наказу, оскільки у зобов'язальних правовідносинах саме наявність договору вказує на безспірність заборгованості.
Окрім того, суддею зазначається, що підставою для відмови у видачі судового наказу за даною заявою також є недоведеність заявником факту приєднання споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Доводи заявника про те, що договір про постачання природного газу побутовим споживачам є договором приєднання побутового споживача до умов договору постачання, який не потребує двостороннього підписання письмової форми договору, на переконання судді, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Відповідно п. 1.3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Типовий договір постачання природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Пунктом 4 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.
Серед оглянутих матеріалів, які додані до заяви про видачу судового наказу, не встановлено наявність підписаної боржником заяви-приєднання, як і не надано доказів надіслання такої заяви останньому, не підтверджено документально факт офіційного опублікування договору постачальником відповідно до вимог Постанови від 30 вересня 2015 року № 2496, а саме: на власному сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються в межах їх території ліцензованої діяльності.
З огляду на зазначене, покликання заявника на те, що наявність згоди споживача про приєднання до умов договору підтверджується фактом споживання природного газу боржником та частковою оплатою поставленого природного газу, не заслуговують на увагу.
Крім того, до заяви заявником не надано належних та допустимих доказів належності ОСОБА_1 на праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу утримання якого виник спір. Суд позбавлений можливості встановити чи є ОСОБА_1 одноособовим власником вказаного будинку, чи є інші співвласники будинку, чи є відповідач наймачем будинку, якщо так, то на якій правовій підставі.
Разом з цим, в поданій до суду заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає, що станом на дату подачі цієї заяви розмір заборгованості становить 8760,35 грн., однак не вказує період виникнення боргу. Проте, з доданого до суду Фінансового стану абонента ОСОБА_1 , вбачається, що нарахування боргу починається не з нульового показника, а з суми 1398,53 грн. станом на 01.2019 року, що позбавляє суд можливості встановити, за який саме період утворився борг та взначити дотримання заявником строку позовної давності.
З урахуванням викладеного та у відповідності до положень п. 1, ч. 1 ст. 165 ЦПК України, доходжу висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу в цій справі.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом (розділ ІІ Наказне провадження), після усунення її недоліків.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України заявнику слід роз'яснити, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 161, 163, 165-167 ЦПК України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ Наказне провадження, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту підписання ухвали.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали 12 жовтня 2021 року.
Суддя І.І.Сіліч