Справа № 2-1279
2010 р.
Іменем України
18 червня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ільченко В.М.
при секретарі Вербі Н.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Богдан К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка справу за позовом ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсії,
встановив :
10.06.2010 року відкрито провадження в даній справі. Позивач свої вимоги мотивує тим, що він являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та громадянином, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорія І), інвалідом ІІІ групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області і при нарахуванні йому пенсії відповідач не застосовує норми чинного законодавства з приводу особливостей умов нарахування пенсії та її щомісячної виплати відповідно до його статусу. 18.05.2010 року позивач звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, а саме нарахування державної пенсії відповідно до розміру, визначеного ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та нарахування додаткової пенсії у розмірі, визначеному ст. 50 зазначеного Закону, однак відповідач фактично відмовив у здійсненні перерахунку. Тому просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок державної пенсії як інваліду ІІІ групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до встановленого нового розміру прожиткового мінімуму починаючи з 14.04.2007 року та зробити перерахунок додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до встановленого нового розміру прожиткового мінімуму починаючи з 18.05.2007 року.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області заперечила проти заявлених вимог, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Охтирка Сумської області з 30.09.1996 року і отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку мінімального розміру пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. До основного розміру пенсії призначена та виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, що для інваліда ІІІ групи складає 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якої визначено ст. 50 зазначеного Закону у зв'язку зі змінами, внесеним Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що порядок обчислення пенсії, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Попередньо відповідні надбавки і додаткова пенсія обраховувалися, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої був визначений п. 2 Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок кошів державного бюджету» і складав 19,91 грн., які і виплачувалися позивачу. Підстав для застосування при обрахунках розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» немає, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 зазначеного закону, мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність застосовується лише виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом. Позивачу призначено пенсію за іншим нормативним актом. З першого липня 2008 року відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає у інвалідів ІІІ групи одержувачів пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншою ніж 760 грн. Розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.05.2010 року складав 1285,43 грн., в тому числі основний розмір пенсії - 1041,03 грн., додаткової пенсії інваліду ІІІ групи - 105,90 грн.; інвалідам ІІІ групи - 171,90 грн.; підвищення по ст. 42 з 01.03.2009 року - 3,27 грн., доплата до розміру пенсії з урахуванням ст. 67 - 123,88 грн. Після прийняття Конституційним Судом України рішення № с 10-рп/2008 року, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», для збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян КМУ прийняв Постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008 року та чітко визначила розміри додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, тому наполягає на відмові у задоволенні позову.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли в зв'язку з реалізацією права ОСОБА_1 на отримання основної та додаткової пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія І), та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим Сумською облдержадміністрацією 12.11.1996 року та вкладкою № НОМЕР_2 до зазначеного посвідчення (а.с. 9).
Крім того, позивач являється інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АС № 035177 (а.с. 11).
Встановлено, що в управлінні пенсійного фонду в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалід ІІІ групи з 30.09.1996 року.
18.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян України, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В здійсненні перерахунку йому було відмовлено з підстав, зазначених у запереченні представника відповідача.
Суд дійшов висновку про невідповідність відмови вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.08.1991 року.
Відповідно до положень ст. 49 зазначеного Закону, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 зазначеного Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року, передбачає розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 категорії інвалідам ІІІ групи 50% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 вищезазначеного Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року, передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими змінювалися розміри основної та додаткової пенсій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо нарахування до 22.05.2008 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок кошів державного бюджету», та нарахування з 22.05.2008 року пенсії позивачу відповідно до розмірів основної пенсії для інвалідів та додаткової пенсії для осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо неможливості застосування відносно ОСОБА_1 положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з тим, що нарахування пенсії йому проводиться за іншим законом, оскільки відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав право на отримання основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з дня постановлення на облік як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду ІІІ групи з 30.09.1996 року та до 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року, розмір якої мав визначатися за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший законодавчий акт, що визначив би цей розмір чи встановив інший розмір.
Разом з тим, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не можуть бути задоволені, оскільки протягом зазначеного часу діяли норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, якими визначався інший розмір згаданих виплат.
Позивачем заявлена вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 18.05.2007 року.
Однак ним не надані докази в підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з позовом, оскільки нормативні акти, що регулюють питання щодо нарахування та виплати пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були опубліковані в офіційних друкованих засобах масової інформації і є загальнодоступними. В зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в межах загального трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.
Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати у частині задоволених вимог, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України в розмірі 37 гривень.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеному ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 04.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 18.06.2010 року з урахуванням виплачених коштів.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеному ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 04.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 18.06.2010 року з урахуванням виплачених коштів.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування судових витрат 37 грн. (тридцять сім грн.).
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання зазначеної заяви, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області В.М. Ільченко
З оригіналом згідно: