Справа № 161/7220/21
Провадження № 2/161/2434/21
29 вересня 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/9272/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів банківських послуг,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами шляхом розблокування та поновлення обслуговування платіжних карток, які видані на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Волинській філії АТ КБ «Приватбанк». Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 70 000,00 гривень з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в частині стягнення моральної шкоди.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлений позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На ім'я ОСОБА_1 відкрито у АТ КБ «Приватбанк» рахунки кредитна картка «Універсальна Голд» № НОМЕР_2 , картка для виплат № НОМЕР_3 , кредитна картка «Універсальна Голд» № НОМЕР_4 .
За наслідками внутрішньої перевірки служби безпеки АТ КБ «Приватбанк», проведеної 09 січня 2020 року, карткові рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_1 , були заблоковані.
Позивач ОСОБА_1 не підтримує позовні вимоги в частині щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами шляхом розблокування та поновлення обслуговування платіжних карток, оскільки вказані карткові рахунки розблоковані АТ КБ «Приватбанк».
Суд звертає особливу увагу, що ОСОБА_1 , згідно заявлених позовних вимог не просив суд визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо блокування карткових рахунків, відкритих на його ім'я неправомірними або протирпавними.
Крім того, суд звертає особливу увагу, що ОСОБА_1 , згідно заявлених позовних вимог не просив суд визнати його права як споживача банківських послуг порушеними з боку АТ КБ «Приватбанк», або в будь-який інший спосіб встановити факт порушення його прав як споживача.
Крім того, суд звертає особливу увагу, що безпосередньо договором, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 не передбачено компенсації моральної шкоди за порушення його умов або зобов'язань за ним. Як і взагалі не доведено позивачем порушення його прав з боку АТ КБ «Приватбанк».
Європейський суд із прав людини у своєму рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Станков проти Болгарії» зазначив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Так, в Постанові Верховного Суду у справі № 750/6330/17 зроблено висновок, що не всі негативні емоції досягають рівня страждання або ж приниження, які завдають моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, зокрема, інтенсивність, повторюваність протиправних дій, фізичні або психологічні наслідки, стан здоров'я. Верховним Судом зауважено, що саме позивач повинен довести, які саме дії спричинили страждання, яку саме шкоду вони заподіяли та в якому розмірі.
Вирішуючи спори про відшкодування моральної шкоди в кожному конкретному випадку суд повинен встановити, чи досягли негативні емоції з боку особи рівня приниження чи страждання. При цьому варто пам'ятати про причинно-наслідковий зв'язок та співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Отже, не кожне переживання, хвилювання є стражданням. Страждання це відчуття сильного фізичного болю, глибоких душевних мук, а не будь-яка негативна емоція. Саме через страждання фізичної особи визначається поняття моральної шкоди, його характер та глибину потрібно доводити, щоб довести моральну шкоду.
За положеннями частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У пункті 5 своєї Постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого позивач при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для справи.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що внаслідок дій уповноважених осіб АТ КБ «Приватбанк» позивач переніс глибокі душевні страждання, що призвело до заподіяння йому моральної шкоди, останній суду не надав, тобто позивач не довів суду, яку саму шкоду заподіяно йому, та в якому розмірі.
Крім того, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 25 жовтня 1993 року у справі «Гольм проти Швеції», від 29 листопада 1996 року у справі «Саундерс проти Сполученого Королівства», від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 13 липня 2006 року «Сілін проти України») визнання порушення прав особи неправомірними діями інших осіб само по собі є достатньою справедливою сатисфакцією за моральну шкоду, спричинену такими діями. Однак, таких вимог безпосередньо ОСОБА_1 не заявлялося, а позовні вимоги в частині щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами шляхом розблокування та поновлення обслуговування платіжних карток позивач не підтримує.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 611, 1167 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів банківських послуг.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко