Кіровоградської області
"02" червня 2010 р.Справа № 5/38
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Кіровоград", м. Кіровоград
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області
про витребування морозильних камер заставною вартістю 9000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача - представник Пасічник О.В., довіреність б/н від 01.04.2010;
від відповідача - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка-Кіровоград" (далі - ТОВ "Ласка-Кіровоград") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) повернути три морозильні камери загальною заставною вартістю 9000,00 грн. у зв'язку з припиненням договору позички № 5354 від 13.03.2009р.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове відправлення № 1013683 та № 1112448 з ухвалами суду, направлене відповідачу за адресою: 27431, АДРЕСА_1. Але відповідач не надав відзиву на позовну заяву, клопотань до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між ТОВ "Ласка-Кіровоград" - підприємство та ФОП ОСОБА_1 - користувач 13.03.2009 року укладеного договір позички № 5554 (безоплатного користування) (далі - Договір), який дії до 13.03.2010 року.
Предметом Договору було надання підприємством користувачу у користування на безоплатній основі морозильних вітрин - морозильних торгівельних ларів, які б мали використовуватись відповідачем для реалізації виключно товару підприємств, який надається підприємством, на умовах договору.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що таким товаром є морозиво та замороженні продукти виготовлені під торговими марками: ТМ "Ласка", ТМ "Щедров", ТМ "Моя бабуля", ТМ "Аурум".
У відповідності до п.п. 1.4., 1.5., 1.6. Договору строк користування обладнанням встановлений з моменту підписання акта приймання - передачі до закінчення строку дії цього договору, обладнання після передачі знаходитиметься за адресою, що вказується в акті приймання - передачі. Укладення даного договору не тягне за собою переходу права власності на обладнання, яке передається.
Згідно п. 2.2 Договору факт передачі обладнання підтверджується актами приймання - передачі.
12.03.2009 року сторонами Договору складено та підписано акт приймання передачі три морозильних вітрини марок: ТМ "Ласка" № 211222029, ТМ "Ласка" № 1040527, ТМ "Щедров" № 182916110500889, загальною заставною вартістю 9 000,00 грн., місцезнаходження обладнання: с. Богданівка, вул. Богдана Хмельницького, 50 та вул. Шевченко, 161.
Отже, за умовами п. 1.5 Договору відповідач зобов'язаний використовувати морозильні камери ли за вказаними адресами.
Відповідно п. 4.1.5. Договору підприємство має право вимагати дострокового припинення договору, попередивши користувача за 15 днів, якщо, зокрема, користування обладнанням не відповідає його призначенню і умовам договору.
Позивач надав відповідачу у користування морозильні камери за умови використання обладнання для реалізації морозива та заморожених продуктів, які надаються підприємством, при цьому заповнення вітрини має складати не менше 100% її ємності виключно продукцією підприємства. Зберігання інших продуктів харчування, крім морозива і заморожених продуктів, заборонялося (п. 3.1. Договору).
У відповідності до п. 2.7. Договору по закінченню терміну дії договору або при його достроковому розірванню користувач зобов'язаний повернути підприємству обладнання протягом 3 (трьох) календарних днів в технічно справному і належному санітарно - гігієнічному стані, з оформленням акта приймання - передачі.
Згідно п. 6.1. строк дії договору закінчився 13.03.2010 року.
Однак, відповідач, ще 09.09.2009 року надіслав відповідачу претензію з вимогою повернути передане у користування обладнання, оскільки за вказаною в договорі адресою торгових точок не існує. Також, у вказаній претензії позивач повідомив відповідача, що достроково припиняє дію Договору. Претензію відповідач отримав 11.09.10, але залишив її без відповіді та задоволення.
Позивач подав господарському суду акт № 1 від 17.05.2010 року про відсутність морозильних камер. Вказаним актом засвідчено відсутність у с. Богданівка, по вул. Богдана Хмельницького, 50 та вул. Шевченко, 161 спірного обладнання, що було передане відповідачу, який зобов'язався використовувати це майно лише за вказаними адресами.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 833 Цивільного кодексу України користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Нормами ст. 836 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Оскільки відповідач не повернув позивачу три морозильні камери після припинення Договору, місцезнаходження морозильних камер не повідомив, то позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовом про витребування вказаного майна.
З огляду на досліджені обставини справи та викладені норми законодавства господарський суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Державне мито по справі в сумі 102,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.
У судовому засіданні 02.06.10 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 27431, АДРЕСА_1) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка-Кіровоград" (ідентифікаційний код 34813567, 25009, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215) морозильні камери ТМ "Ласка" №211222029, ТМ "Ласка" №1040527, ТМ "Щедров" №182916110500889 заставною вартістю 9000 грн.
Наказ видати.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 27431, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Кіровоград" (ідентифікаційний код 34813567, 25009, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215) судові витрати у справі на державне мито в розмірі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Наказ видати.
Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
07.06.10