11 жовтня 2021 року
Київ
справа №280/4550/20
адміністративне провадження №К/9901/34940/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління ДСА України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року
у справі №280/4550/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20 вересня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Територіального управління ДСА України в Запорізькій області.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, заявник оскаржує постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №280/4550/20.
Касаційну скаргу здано до поштового відділення 17 вересня 2021 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник указує, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у паперовій формі на адресу територіального управління не надходила, а тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши указане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить з такого.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що вперше касаційну скаргу подано до Суду 14 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржником не наведено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 05 липня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу Суду.
Повторну касаційну скаргу зареєстровано у касаційному суді 12 липня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржником не наведено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 09 серпня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу Суду.
Втретє касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 16 серпня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржником не наведено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 06 вересня 2021 року.
Вчетверте касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 20 вересня 2021 року.
Суд звертає увагу, що аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Окрім викладеного, скаржником не додано до касаційної скарги доказів невиконання судом апеляційної інстанції свого обов'язку щодо направлення учасникам справи копій судового рішення.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції пройшло більше 4 місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що судами задоволено одну вимогу майнового характеру (зобов'язано виплатити недоплачену суму винагороди судді за період квітень-серпень 2020 року у розмірі 121758,85 грн).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн 00 коп. (станом на рік звернення до суду із позовом).
Ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №280/4550/20 становить 2435 грн 20 коп. (121758,85 х 1% х 200%).
До касаційної скарги додано клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване відсутністю достатнього фінансування з Державного бюджету України для його сплати.
Перевіривши указане клопотання Суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб'єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити сплату судового збору у скаржника відсутні.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Крім того, Суд ураховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Верховний Суд уважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява №8225/78, п. 57).
З урахуванням викладеного, Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до положень статті 169 та частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності;
- документа про сплату судового збору в розмірі 2435 грн 20 коп.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н. /22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
У задоволенні клопотання Територіального управління ДСА України в Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.
Касаційну скаргу Територіального управління ДСА України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №280/4550/20 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
А.В. Жук
Судді Верховного Суду