11 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1286/20
адміністративне провадження № К/9901/35444/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2021 у справі №540/1286/20 за позовом Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Гетьман 2017", про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Херсонської міської ради ОСОБА_1 " № 650/7 від 13.03.2020;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Херсонської міської ради ОСОБА_1" № 1421/5 від 13.04.2020.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2020, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради ОСОБА_1, в якій скаржник просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2021, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли оскаржувані судові рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до положень пункту 4 частини другої та пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України. Зокрема зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача прийняті без дослідження реєстраційної справи. Також вважає, що судами розглянуто справу без залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Однак, вказані позивачем доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки з оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами було досліджено матеріали вказаної реєстраційної справи. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині оскарження наказів Міністерства юстиції України "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Херсонської міської ради ОСОБА_1" № 650/7 від 13.03.2020 та "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Херсонської міської ради ОСОБА_1" № 1421/5 від 13.04.2020 стосувались підстав проведення перевірки та результатів такої перевірки відносно позивача як Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради, а тому підстави для залучення інших осіб до участі у справі відсутні.
Таким чином, наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2021 у справі №540/1286/20 за позовом Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Гетьман 2017", про визнання протиправним та скасування рішення повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Шарапа