06 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8447/21 пров. № А/857/12955/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Святецького В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Кардаш В. В.,
представника позивача Мельничука Ю. І.,
розглянувши у відкритому судовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року (прийняту у м. Львові суддею Кузаном Р. І.; дата складення ухвали в повному обсязі не вказана) про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/8447/21 за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення,
У травні 2021 року Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 165 від 12 березня 2021 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва на реконструкцію гр. гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 ».
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позовну заяву Керівника Галицької окружної прокуратури повернуто позивачеві на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, позаяк станом на час подання позовної заяви до суду існував орган, до компетенції якого належить здійснення повноваження щодо контролю у сфері містобудівної діяльності.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова, який вважає, що вказана ухвала прийнята за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує, зокрема, тим, що ним належним чином мотивовано наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, враховуючи відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому покликається на те, що станом на час звернення до суду з цим позовом Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція, ДАБІ України), як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, перебувала в стані ліквідації та була позбавлена повноважень щодо проведення заходів архітектурно-будівельного нагляду. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на час звернення до суду з цим позовом ДАБІ України та її територіальні органи є уповноваженим органом, що здійснює проведення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами місцевого самоврядування.
Що стосується новоствореної Державної інспекції містобудування України (ДІМ), то така також перебуває в стадії ліквідації, а її ліквідаційна комісія не є уповноваженим органом, який здійснює державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду.
Отже, станом на час звернення прокурора до суду з цим позовом був відсутній уповноважений державний орган, який би здійснював державний архітектурно-будівельний нагляд за дотриманням виконавчим комітетом Львівської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до вимог статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 689.
Преставник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Масюк М. В. подав відзив на вказану апеляційну скаргу, у якому вказав, що законодавство не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому. У позовній заяві прокурор повинен визначити з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності відповідного органу прокурор має повноваження витребовувати за письмовим запитом необхідні документи і матеріали та отримувати від посадових та службових осіб усні та письмові пояснення. Прокурор набуває права на представництво інтересів держави в суді лише за відсутності органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, або коли цей орган не здійснює чи неналежним чином здійснює захист цих інтересів. При цьому, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитись розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, вказані прокурором підстави для звернення до суду з цим позовом є абсолютно безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, при тому, що повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду наділено ДАБІ України та її структурні підрозділи, яка на цей час не ліквідована та запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до реєстру не внесений. Також, діяльність виконавчого комітету Львівської міської ради є об'єктом контролю у сфері містобудівної діяльності і такий контроль уповноважені здійснювати органи архбудконтролю. Станом на час подання позовної заяви судом першої інстанції підтверджено наявність органу, до компетенції якого належить здійснення повноваження щодо контролю у сфері містобудівної діяльності, відтак цей суд дійшов правильного висновку про наявність передбачених пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, відтак оскаржувана ухвала про повернення позовної заяву в цій справі є законною, а апеляційна скарга Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова - безпідставною та необґрунтованою. Тому просив апеляційну скаргу Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - без змін.
Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова подав відповідь на вказаний відзив представника третьої особи Дядюшка С.В., яка мотивована загалом тими ж аргументами, що й апеляційна скарга - відсутністю станом на час звернення до суду з цим позовом уповноваженого державного органу, який би здійснював державний архітектурно-будівельний нагляд за дотриманням виконавчим комітетом Львівської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до вимог статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 689.
До вказаної відповіді Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова додав копії запиту прокуратури № 14.50/105-3130 вих-21 від 15.06.2021 до Міністерства розвитку громад та територій України та відповідь вказаного Міністерства на цей запит від 18.06.2021, відповідно до якої у ДІМ України відсутні повноваження на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, позаяк така ліквідована до початку свого функціонування. Відповідним органом, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, є Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ, новостворена), проте така перебуває в процесі утворення.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із зазначених вище підстав; просить її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, 12 березня 2021 року виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши звернення громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 15.02.2021, містобудівний розрахунок реконструкції з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 , беручи до уваги витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 132258756 від 26.07.2018, № 135620088 від 27.08.2018, № 177498530 від 14.08.2019, № 216276229 від 14.07.2020, № 216276504 від 14.07.2020, № 217008704 від 20.07.2020, № 217018021 від 20.07.2020, № 217038982 від 20.07.2020 та № 217039121 від 20.07.2020, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.06.2020 № НВ-4613294532020, прийняв рішення № 165 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на реконструкцію гр. гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з прибудовою житлових будинків на АДРЕСА_1 ».
Вважаючи, що зазначене рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень і наміри забудови не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні - генеральному плану та плану зонування території (зонінгу), а також те, що проєктування та будівництво об'єктів всупереч вимогам містобудівної документації на місцевому рівні свідчить про порушення установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об'єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, правил безпеки під час експлуатації, Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до суду із вказаним позовом.
Право на звернення до суду, з покликанням на приписи статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 КАС України, він обґрунтовував відсутністю органу, до компетенції якого були б віднесені повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при затвердженні містобудівних умов та обмежень, а також не передбачено повноважень скасовувати, змінювати чи зупиняти рішення органів місцевого самоврядування щодо затвердження таких.
Також, законами України не регламентована процедура нагляду за органами місцевого самоврядування при затвердженні ними містобудівних умов та обмежень.
Натомість, органи прокуратури у разі виявлення відповідних порушень чинного законодавства в ході вивчення рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, при наявності відповідних підстав, мають право вживати заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У цій справі наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні правових та організаційних основ планування, забудови та іншого використання територій, спрямованих на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, порушення яких, суперечить державній політиці в сфері містобудування, а також порушує інтереси держави та територіальної громади м. Львова.
Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення дотримання органом місцевого самоврядування вимог законодавства, зокрема у сфері містобудівної діяльності, при реалізації наданих повноважень, що беззаперечно становить суспільний інтерес; має на меті захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні.
Повертаючи позовну заяву Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України, суд першої інстанції вказав, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом.
Підстави для звернення до суду з цією позовною заявою прокурор обґрунтовує тим, що на час звернення до суду був відсутній уповноважений орган, який здійснює функції з проведення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, у відповідності до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім цього, законами України не віднесено до компетенції жодного органу повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при затвердженні містобудівних умов та обмежень, а також не передбачено повноважень скасовувати, змінювати чи зупиняти рішення органів місцевого самоврядування щодо затвердження таких.
Проте, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДАБІ України (ЄДРПОУ 37471912) на цей час не ліквідована і запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до реєстру не внесений.
Крім того, відповідно до частини першої постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» № 219 від 13.03.2020, утворено Державну інспекцію містобудування України (ДІМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.05.2020 до державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - ДІМ України № 10701020000087445 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 43615901 (станом на 01.06.2021 перебуває в стані припинення).
А постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 422 утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи ДІМ.
Відтак, наведене підтверджує наявність станом на час подання позовної заяви до суду органу, до компетенції якого належить здійснення повноваження щодо контролю у сфері містобудівної діяльності, що має наслідком повернення позовної заяви позивачеві з підстав, передбачених пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом частин третьої і четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», положення частини третьої якої передбачають, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з абзацами першим - третім частини четвертої цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), з'ясовуючи поняття «інтереси держави» зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як видно з позовної заяви та зазначено вище, право на звернення до суду Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова обґрунтовував відсутністю органу, до компетенції якого були б віднесені повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при затвердженні містобудівних умов та обмежень, а також не передбачено повноважень скасовувати, змінювати чи зупиняти рішення органів місцевого самоврядування щодо затвердження таких.
З цього приводу колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частин першої, другої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До 13 березня 2020 року таким органом була ДАБІ України, проте така була ліквідована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 218 від 13.03.2020 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Також цією постановою було утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» було утворено:
Державну інспекцію містобудування України (ДІМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань технічного регулювання у сфері містобудування.
Затверджено Положення про Державну інспекцію містобудування України.
А постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Затверджено Положення про ДІАМ України.
Ліквідовано:
Державну інспекцію містобудування (ДІМ);
Державну сервісну службу містобудування.
Підсумовуючи вказане, колегія суддів зазначає, що станом на час звернення прокурора до суду із цим позовом був відсутній уповноважений державний орган, який би здійснював державний архітектурно-будівельний нагляд у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до вимог статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 689, позаяк ДАБІ України була на той час ліквідована, новостворена ДІМ України не здійснювала повноважень щодо державного архітектурно-будівельного нагляду у сфері містобудівної діяльності, позаяк була ліквідована до початку свого функціонування, а ДІАМ України перебувала на той час в процесі утворення.
Вказане також підтверджується листом-відповіддю Міністерства розвитку громад та територій України від 18.06.2021 (на запит Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова № 14.50/105-3130 вих-21 від 15.06.2021) (а. с. 131 - 133).
При цьому, з огляду на відзив представника третьої особи на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що спірні правовідносини стосуються саме сфери державного архітектурно-будівельного нагляду, а не державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 41 «Про регулювання містобудівної діяльності»), як сукупності заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з цим позовом, відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова позивачу на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України.
Відповідно до приписів частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що має наслідком скасування оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова задовольнити.
Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/8447/21 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Святецький
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 12 жовтня 2021 року.