Справа № 714/355/21
Головуючий у 1-й інстанції: Козловська Л.Д.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
12 жовтня 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08.06.2021 позов задоволено. Визнано дії Головного управління патрульної поліції в особі інспектора СРПП ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Павлишинець Віталія з приводу складання Постанови серії БАБ №97623 від 02.04.2021р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, протиправними. Визнано незаконною і скасовано Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення правил безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автономному режимі серії БАБ №97623 від 02.04.2021року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) (в особі Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області) на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 8454,00 грн., які складаються з: 454 грн. - витрати по сплаті судового збору та 8000 грн. - витрати на правову допомогу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Національної поліції у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08.06.2021 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.04.2021 інспектором СРПП ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Чернівецькій області Павлишинець Віталіієм винесена постанова серії БАБ №97623 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
З вищевказаної постанови вбачається, що гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 02.04.2021 року о 09:58 год. по автодорозі Мукачево-Берегово 31 км., порушив вимогу дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач, вважаючи незаконною постанову серії БАБ № 97623 від 02.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), дійшов висновку, що така складена з грубим порушенням вищевказаних статей, так як не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Суд першої інстанції зазначив, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху. Відповідачем не спростовано твердження позивача в частині того, що такий не порушував дорожній знак «Обгін заборонено» так як на вказаній ділянці дороги такого знаку взагалі не було. Окрім цього позивач не заперечує фат здійснення маневру обгону транспортного засобу марки «Москвич» який їхав по переду зі швидкістю приблизно 20 км/год., так як такий дуже повільно їхав, в подальшому взагалі зупинився і був перешкодою.
Стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказаний розмір гонорару є реальними понесеними витратами позивача на правову допомогу, відповідає принципам розумності та справедливості враховуючи складність даних категорій справ, значення спору для сторін, витрачений адвокатом час та наданням інших правових послуг на умовах Договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, апелянт в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, однак фактично обґрунтовує свої вимоги та наводить доводи лише в частині не згоди з вимогою про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. Щодо співмірності витрат на правову допомогу, на думку апелянта, судом не враховано позицію ВС КАС від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Щодо доводів апелянта в частині не отримання оскаржуваного рішення та не надсилання його хоча б шляхом надсилання на офіційну електронну адресу державного органу - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, то колегія суддів зазначає, що вказаним доводам була надана оцінка в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 при вирішенні питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження.
Таким чином, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).
З аналізу положеньст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача надані до суду: Договір про надання правової допомоги від 25.03.2021 укладений між позивачем та адвокатом Іліє П.М., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги від 25.03.2021 у Герцаївському районному суді. В межах цієї справи розмір гонорару представника позивача встановлений позивачем та його представником у Договорі про надання правової допомоги у фіксованій сумі та становить 8000 грн.
Колегія суддів досліджуючи питання документального підтвердження витрат позивача на правову допомогу частково не погоджується із висновком суду першої інстанції.
Слід вказати, що предметом даної справи є оскарження постанови серії БАБ №097623 від 02.04.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., що за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності.
При цьому, відповідачем у відзиві на позовну заяву викладено заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача до 1000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 червня 2021 року в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши суму стягнення до 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області задовольнити частково.
Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 червня 2021 року змінити зменшивши суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області до 1000 грн.
В решті рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 червня 2021 рок узалишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.