Справа № 120/2804/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
12 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
вересні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 9відповідача), про:
- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно здійснити для ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів від порушень з боку відповідача;
- у відповідності до ст. 382 КАС України зобов'язати відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.10.2019 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а звернувся до суду з позовною заявою про проведення перерахунку йому пенсії відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у даному випадку виникає з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, однак позивач повинен звернутися до ПФУ з заявою відповідної форми.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що звернувшись із заявою до відповідача, в якій просив зупинити виплату пенсії по Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та нараховувати і виплачувати йому пенсію з 01.10.2017 у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 та матеріалів його пенсійної справи, отримав відмову. Вважає, що відповідач без його дозволу зробив перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки з наданої відповіді чітко видно, що відповідач лише повідомив ОСОБА_1 про те, що останній отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а в разі бажання змінити вид пенсійного забезпечення та отримувати пенсію згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому необхідно звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що ОСОБА_1 має статус як військовослужбовця, так і "чорнобильця" та отримує державну пенсію військовослужбовця відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Позивач звертався лише з однією заявою встановленого законодавством зразка про призначення пенсії по 2 групі інвалідності відповідно до Закону №2262, яку отримує по сьогоднішній час. Вважає, що звернення позивача до головного управління не є заявою про перехід на інший вид, встановленого та затвердженого зразка згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, а тому відповідь на звернення ОСОБА_1 не може бути предметом оскарження в розумінні КАС України. Оскільки, позивач отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону №2262, а вмотивовує своє прохання відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ.
Сторони в судове засідання 06.10.2021 не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.02.2019, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Згідно довідки МСЕК №696956 позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується також посвідченням серії НОМЕР_2 від 14.03.2012.
27.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зупинити йому виплату пенсії по ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону від 28.02.1991 796-ХІІ, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.10.2017.
Відповідно до інформації викладеній в листі від 21.06.2019 №1386/Д-10 відповідач надав відповідь на звернення ОСОБА_1 від 27.05.2019 в якому повідомив останньому, що на даний час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).
Також зазначено, що статтею 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(ІІ/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону №796 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової". Разом з тим, Рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 не містить положень щодо порядку його виконання, а статтею 54 Закону №796 визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (із змінами) "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова №1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
26.06.2019 постановою Кабінету Міністрів України №543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі Постанова №543) внесені зміни до вказаного Порядку в абзац перший пункту 9-1, а саме: "за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою".
Обчислення пенсії проводиться в залежності від відсотка втрати працездатності. До визначеного розміру пенсії призначаються підвищення згідно чинного законодавства.
В листі також зазначено, що в разі бажання змінити вид пенсійного забезпечення та отримувати пенсію згідно Закону №796, позивачу необхідно звернутися до Головного управління для написання заяви щодо припинення виплати пенсії, отримання атестату та довідки МСЕК.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, статтею 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.11.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-XII).
Статтею 59 Закону № 796-XII (в редакції Закону № 231-V) передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
З наведеного видно, що до внесення змін Законом № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Проте, 25.04.2019 Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), яким вирішив:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017.
Враховуючи наведене, вимога частини третьої статті 59 Закону № 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність.
Отже, з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року випливає, що визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» з 26 квітня 2019 року.
Вказаний висновок зазначено в рішенні Верховного Суду у зразковій справі № 520/1972/19. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25.04.2019, що поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з перебуванням у зоні відчуження.
У примітці до статті 10 Закону №796-XII зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Залученою до матеріалів справи копією довідки та виписки МСЕК підтверджено, що позивачу встановлено другу групу інвалідності з огляду на захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тобто, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний.
За таких обставин, у позивача з 25.04.2019 виникає право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі, за умови отримання пенсії по інвалідності, що й не заперечується відповідачем.
Однак, зважаючи на те, що позивач до цього часу отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та із заявою про перехід на пенсію, визначену Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не звертався, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Також слід зазначити, що згідно довідки про перерахунок пенсії від 05.08.2019 (а.с. 8) позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ від 26.06.2019 №543, якою внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, позивачу зроблено перерахунок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій", пункт перший якої передбачає: "установити, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 525 відсотків, III групи - 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 165 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів".
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачеві призначена та виплачується пенсія по інвалідності ІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на умовах Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 80% грошового забезпечення.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності твердження позивача, що відповідачем здійснено перерахунок його пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, звернення позивача до головного управління не є заявою про перехід на інший вид, встановленого та затвердженого зразка згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
Також, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що в даному випадку у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а звернувся до суду з позовною заявою про проведення перерахунку йому пенсії відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто, позивач отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону №2262, а вмотивовує своє прохання відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ. При цьому із заявою встановленого зразка до відповідача не звертався.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Полотнянко Ю.П.