Справа № 560/7505/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
12 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004053201 від 12.08.2020 року.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що службовими особами відповідача проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , де він провадить підприємницьку діяльність. За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 22.07.2020 та прийняте спірне податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн. Суть порушення полягає у продажу 25.03.2020 року тютюнових виробів за відсутності ліцензії. У той же час позивач стверджує, що правомірно здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами, оскільки мав діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №22160311201900597 (термін дії якої з 25.03.2019 до 25.03.2020).
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0004053201 від 12.08.2020 про застосування до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн.
3.2. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
4. Головне управління ДПС у Хмельницькій області / надалі- апелянт/, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. Апелянт вказує, що термін дії ліцензії позивача на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 22.03.2020 за № 22160311201900597 встановлений з 25.03.2019 до 25.03.2020. На думку апелянта, останнім днем дії зазначеної ліцензії є 24.03.2020, тому рішення прийняте правомірно.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
7. 22.03.2019 позивач отримав ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами №22160311201900597 строком дії з 25.03.2019 до 25.03.2020.
8. 22 липня 2020 службовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області відповідно до наказу №1251 від 20 липня 2020, направлень від 20.07.2020 проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”. За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 22.07.2020 №0189/22-01-32-01/ НОМЕР_1 , згідно з яким встановлений 25.03.2020 року факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами (сигарети) за відсутності діючої ліцензії.
9. ГУ ДПС у Хмельницькій області прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0004053201 від 12.08.2020 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без ліцензії.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
10. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки роздрібну торгівлю тютюновими виробами він здійснював на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами №22160311201900597 строком дії з 25.03.2019 до 25.03.2020. Вважає, що строк дії зазначеної ліцензії становить до 25.03.2020 включно, тобто позивач правомірно здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями 25.03.2020 - в останній день строку дії ліцензії.
11. Правова позиція апелянта зазначена в пунктах 4-5 цієї постанови.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
14. Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
15. Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
16. Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
17. Отже, наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст. 16 Закону № 481/95-ВР покладені на відповідача.
18. Пунктом 80.7 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
19. За правилом пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
20. Так, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
21. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
22. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
23. Як убачається з матеріалів справи, апелянтом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального, за результатами якої складено акт від 22.07.2020 року.
24. Так, відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
25. Отже, суб'єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж алкогольних та/або тютюнових виробів, зобов'язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлюються на спеціальних бланках та повинні містити необхідні відомості, зокрема, термін дії.
26. При цьому, ані Закон № 481/95-ВР, ані прийняті на його реалізацію підзаконні нормативно-правові акти не визначають порядок обчислення строку дії ліцензії.
27. Відповідно до ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що застосуванню підлягають визначення, наведені у главі 18 Розділу V Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
29. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
30. Згідно зі ст. 252 цього Кодексу, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
31. Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
32. Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
33. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч. 1 ст. 255 ЦК України).
34. Отже законодавець у ЦК України виокремлює поняття «строк» і «термін», які не є тотожними.
35. Аналіз наведених правових норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що термін дії дозвільного документу, протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає о 23:59 годині останнього дня відповідного місяця та року, який визначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
36. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами №22160311201900597 строком дії з 25.03.2019 до 25.03.2020 року.
37. Отже, строк дії цієї ліцензії був чітко встановлений уповноваженим органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення.
38. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
39. Згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
40. За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
41. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
42. В даному випадку прийменник «до» поряд із визначеною датою 25.03.2020 року, стосується визначення саме терміну ліцензії. До того ж, прийменник «до» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або необхідності здійснити певну дію у розумінні «включно».
43. З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 25.03.2020 року» та положень Конвенції, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог Закону № 481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу тютюновими виробами в останній день чинності ліцензій - 25.03.2020 року.
44. Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано Верховним Судом у постанові від 07.02.2019 року у справі № 803/630/17, який є обов'язковим для врахування судом в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.
45. Так, наведені апелянтом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують порушення позивачем вимоги податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податковий орган.
46. Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004053201 від 12.08.2020 року прийняте ГУ ДПС у Хмельницькій області без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.