Справа № 560/1169/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
12 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просило скасувати постанову від 11.02.2020 ВП №60953455 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №560/1960/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2019 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 10 років, але не вище 75% заробітку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області винесено розпорядження №194875 від 26.11.2019, згідно якого ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за "двоскладовою формулою".
На виконання судового рішення по справі №560/1960/19 Хмельницьким окружним адміністративним судом 18.12.2019 видано виконавчий лист.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60953455 від 11.01.2020 з примусового виконання виконавчого листа у справі №560/1960/19.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі №560/1960/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення розрахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 01.08.2019 року за ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області місячний строк з часу отримання цієї ухвали для надання відповіді про виконання рішення суду від 01.08.2019 року у справі 560/1960/19 шляхом здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2019 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 10 років, але не вище 75% заробітку.
Судом у зазначеній ухвалі від 04.02.2020 року зроблено висновок про те, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно з якого пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнений словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тим самим неправомірно звузивши існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом, реалізація якого попередньо була захищена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
В подальшому ухвала від 04.02.2020 року оскаржена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду апеляційної інстанції.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.08.2020 по справі №560/1960/20 апеляційну скаргу залишив без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року - без змін.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про накладення штрафу від 11.02.2020, за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/1960/19.
У цій постанові зазначено, що 30.01.2020 за вх.№1110 на адресу відділу надійшло повідомлення боржника за вих.№2200-0804-5/1096 від 27.01.2020, відповідно до якого встановлено, що ГУПФ України в Хмельницькій області 26.11.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Не погодившись із прийнятим рішенням боржника, ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №194875 від 26.11.2019 року та визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у здійсненні розрахунку пенсії за ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за так званою "двоскладовою формулою" на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року.
04.02.2020 ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/1960/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо проведення розрахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 01.08.2019 року за ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, судом під час винесення ухвали від 04.02.2020 встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно провело розрахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду за ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення суду винесено розпорядження №194875 від 26.11.2019, згідно якого проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (за двоскладовою формулою).
Слід зауважити, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі №560/1960/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення розрахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 01.08.2019 року за ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У вказаному судовому рішенні суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно з якого пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнений словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тим самим неправомірно звузивши існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом, реалізація якого попередньо була захищена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Вищевказане свідчить про невиконання відповідачем рішення суду по справі №560/1960/19.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у розмірі 5100 гривень від 11.02.2020 за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/1960/19 на підставі ст. 63, 75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 9 КАС України занотовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, апелянтом не було доведено обставин для скасування постанови Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 11.02.2020 ВП №60953455 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.