Справа № 240/4491/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
11 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
у березня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови №1 від 05 березня 2021 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу №1755-0Д від 31 серпня 2020 року і направлення №250 від 31 серпня 2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області 07 вересня 2020 року здійснено перевірку характеристик продукції (іграшки) за адресою: вул. Б.Тена, 82, ринок «Реал», м. Житомир.
У ході проведеної перевірки виявлено розповсюдження іграшки трансформер "MINI TOBOT", артикул NO.339, штрихкод 6903183570015, 2020 р.в., на етикетці і пакуванні якого відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування й адресних даних виробника, імпортера, не нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, не зазначено торгівельну марку, відсутнє супроводження інструкцією та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, чим порушено вимоги пунктів 9, 10, 11, 19, 20, 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151.
За результатами перевірки 07 вересня 2020 року складено акт №028, а також винесено рішення №87 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку до 09 жовтня 2020 року і №88 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених норм до 09 жовтня 2020 року.
05 жовтня 2020 року відповідачем прийняті рішення №87 і №88 про внесення змін до рішень від 07 вересня 2020 року №87 і №88, якими продовжено термін їх виконання до 18 грудня 2020 року.
17 грудня 2020 року вказаний термін було продовжено до 02 березня 2021 року на підставі рішень №102 і №103.
26 лютого 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області прийняло рішення №22, яким замінено обмежувальний захід, застосований рішенням від 07 вересня 2020 року №88, на заборону надання продукції на ринку і встановлено новий термін виконання рішення до 26 березня 2021 року. Також винесено рішення №21 про встановлення виконання позивачем рішення №87 від 07 вересня 2020 року повністю і результативно.
У подальшому посадовою особою відповідача складено протокол №1 від 02 березня 2021 року, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 не виконав рішення про вжиття обмежувальних заходів щодо приведення продукції у відповідність до вимог пунктів 9, 10, 11, 19, 20, 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151, що є порушенням пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
За результатами розгляду справи і на підставі вказаного протоколу 05 березня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області прийнято постанову №1 про накладення на позивача штрафу у розмірі 68000,00 грн. за невиконання рішення №88 від 07 вересня 2020 року у термін до 02 березня 2021 року.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначає Закон України від 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (Закон №2735).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону №2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Пунктами 4, 11 ч. 1 ст. 11 Закону №2735 визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до ст. 23 Закону №2735 піл час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт.
Згідно зі ст. 24 Закону №2735, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:
1)планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
2) позапланові:
а)за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:
-він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;
- продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у пп "б" п. 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до пунктів 9-11, 19, 20, 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151 (Регламент № 151) виробники забезпечують, щоб на іграшках, які вони ввели в обіг, було нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а у разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги виконати нанесення відповідного позначення, необхідна інформація зазначається на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку.
Виробники вказують на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку.
В адресі повинне зазначатися одне місце, за яким можна зв'язатися з виробником.
Виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку.
Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33 - 35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону №2735 обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); тимчасової заборони надання продукції на ринку. Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
Згідно з ч. 6 ст. 30 Закону №2735 органами ринкового нагляду у випадках, передбачених Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», можуть також застосовуватися обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції.
Частиною 1 ст. 33 Закону №2735 визначено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону №2735 суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 34 Закону №2735 у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 44 Закону №2735 визначено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач надавав інформацію щодо ланцюга постачання іграшки, повернув іграшку трансформер "MINI TOBOT" у кількості 4 шт. постачальнику, опублікував оголошення в газеті "Aviso.ua" про необхідність повернення іграшки трансформера "MINI TOBOT", звертався до розповсюджувача іграшки ТОВ "Смарт Тойс" для усунення виявлених недоліків, про що надав докази відповідачу.
Також, у протоколі про виявлені порушення №1 від 02 березня 2021 року позивач надав пояснення про те, що неприведення іграшки у відповідність до встановлених вимог відбулося через її повернення постачальнику, проте відповідачем дані обставини не були перевірені і не взяті до уваги.
Крім того, на підставі рішення №22 від 26 лютого 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області внесло зміни до рішення №88 від 07 вересня 2020 року шляхом зміни обмежувального заходу із "приведення продукції у відповідність до встановлених норм" на "заборону надання продукції на ринку" з терміном виконання до 26 березня 2021 року.
Тобто, на момент винесення постанови про накладення штрафу № 1 від 05 березня 2021 року за невиконання рішення № 88 від 07 вересня 2020 року останнє було чинне у зміненій редакції, а саме: передбачало заборону надання продукції (іграшки трансформера "MINI TOBOT") на ринку з терміном виконання до 26 березня 2021 року, який тоді ще не настав.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що на позивача накладено штраф за невиконання саме рішення №88 від 07 вересня 2020 року у термін до 02 березня 2021 року, а не за невиконання рішення №22 від 26.02.2021 року яким встановлено термін виконання до 26.03.2021 року, оскільки рішення №22 від 26.02.2021 року не скасоване, а тому є чинним, у зв'язку з чим у позивача були належні сподівання для виконання рішення у строк до 26.03.2021 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.