Справа № 126/923/21 Головуючий у 1-й інстанції: Мудрак А.М.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
11 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №01521310 від 04.04.2021, складеною інспектором ДПП Клітною К.О., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначав, що 15.04.2021 року отримав постанову серії 1АВ №01521310 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 04.04.2021, згідно якої встановлено, що о 12.11 год. за адресою МО5 Київ-Одеса 294+260, було зафіксовано транспортний засіб FORD EDGE, номерний знак НОМЕР_1 , яким було перевищено встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 55 км/год, чим порушено п.12.9б Правил дорожнього руху та як наслідок, його, як власника транспортного засобу, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. В оскаржуваній постанові встановлено порушення ним п.12.9б Правил дорожнього руху. При цьому, інспектором не вказано в межах якого дорожнього знаку відбулось таке перевищення швидкості, оскільки п.12.9б Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пп. «и» п.30.3 Правил дорожнього руху. Крім того, в постанові інспектором не зазначено, в якому населеному пункті було виявлено правопорушення, не зазначено назву населеного пункту, вулицю, або будь-які орієнтири, не зафіксовано зона дії знаків 5.45, 5.47, або 5.46, 5.48. Також вважав, що винесена постанова не може вважатись доказом вчинення саме ним даного правопорушення, а є лише фіксацією та наслідком розгляду зафіксованого правопорушення. В зв'язку з чим просив скасувати як незаконну вказану постанову та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 червня 2021 року позов задоволено. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрито.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.06.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В судовому засіданні призначеному на 14.09.2021 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав заяву про проведення судового засідання за його відсутності та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Крім того, судом було витребувано у відповідача додаткові докази, зокрема щодо підтвердження встановлення дорожніх знаків, щодо обмеження швидкісного режиму на ділянці автомобільної дороги М05 Київ-Одеса 294 км. +260 м., станом на 04.04.2021.
Оголошено перерву в судовому засіданні до 28.09.2021 року.
На виконання вимог ухвали суду Департамент патрульної поліції 22.09.2021 року надіслав копію відповідей з Державного агентства "Автомобільних доріг України" та служби автомобільних доріг в Одеській області із копією схеми організації дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 28.09.2021 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні, з урахуванням наданих додаткових матеріалів, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши додаткові пояснення, колегія суддів, за згодою представника відповідача вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду 04 квітня 2021 року інспектором Департаменту патрульної поліції Клітною К.О. винесено постанову серії 1АВ №01521310 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
З постанови встановлено, що 04.04.2021 о 12 год. 11 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 294+260 зафіксовано транспортний засіб FORD EDGE, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 55 км/год., чим порушила п.12.9(б) Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.122 КУпАП, та постановлено притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00грн. Технічний засіб, яким зафіксовано порушення - Каскад 026-1219 (а.с.8).
Вважаючи дану постанову протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі обґрунтовані, постанова серії 1АВ №01521310 від 04.04.2021 підлягає скасуванню, справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП закриттю.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1-279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року №13 (далі Інструкція).
Згідно з положеннями статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Постанова про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до п.5 Інструкції уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з'ясовує наступне: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стеттею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Звертає увагу, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу принципу презумпції невинуватості, чинної в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, у відповідності до постанови АВ №01521310 від 04.04.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, а саме, перевищення встановленої швидкості руху транспортного засобу.
Відповідачем до суду першої інстанції було надано відзив на позов та фотокартки-роздруківки з приладу, яким зафіксовано порушення правил дорожнього руху Каскад та додано диск з фотофіксацією порушення.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не прийняв зазначені докази в якості допустимих, оскільки, як вважав, останні не відповідають вимогам електронного доказу. Суд констатував, що надані відповідачем матеріали на оптичному DVD диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Як встановлено судом шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис автора. Таким чином, наданий суду диск з фотофіксацією не є допустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції щодо недопустимості доказів та зазначає, що оптичний DVD диск з фотофіксацією порушення та фотокартки-роздруківки з приладу не є електронними доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а є відповідними доказами передбаченими ст.251 Кодексом України про адміністративні правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) повинен був встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 4 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - штраф у розмірі 1 700 грн.
Пунктом 12.9б ПДР України передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема, населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
На автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю не більше 110 км/год (п.п.Ґ п.12.6 ПДР України).
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, фотосвітлин фіксації правопорушення, схеми організації дорожнього руху на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, км 294+395, позивач керував транспортним засобом по автомобільній дорозі в смт.Криве Озеро з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою.
Згідно п.12.10-12.10-2 ПДР дозволяється встановлення додаткових постійних або тимчасових обмежень руху. Обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно: на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо); у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів; у місцях розташування стаціонарних постів Національної поліції; на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів.
При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково і додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта.
Так, згідно матеріалів справи та додатково наданих матеріалів вбачається, що при в'їзді до смт.Криве Озеро знаки обмеження швидкості доповнені знаком 1.32 який повідомляє про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, який, відповідно до наданої схеми розташований за 240 м. від місця розміщення камери автоматичної фіксації порушень ПДР.
Отже, проаналізувавши вказані обставини та надані до суду відповідачем докази, колегія суддів погоджується з тим, що позивач перевищив швидкість руху чим допустив порушення Правил дорожнього руху України. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП є доведеним.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 жовтня 2021 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.