Справа № 240/2094/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
12 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У лютому 2021 року до суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просила:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй у перерахунку призначеної пенсії з включенням в суму заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.10.2020 із включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, суми індексації, в розмірі 80 % відповідно до довідки Житомирського обласного центру зайнятості про складові заробітної плати від 01.10.2020 вих. №3363/10-20, з подальшим врахуванням цих сум при черговому перерахунку розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно не включено до складу заробітної плати для призначення пенсії матеріальну допомоги на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії з урахуванням у сумі заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 02.10.2020 із включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації у розмірі 80% відповідно до довідки Житомирського обласного центру зайнятості про складові заробітної плати від 01.10.2020 за вих. №3363/10-20.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено із матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 1994 по 2010 рік працювала на посадах державної служби в Житомирському міському та Житомирському обласному центрах зайнятості на посаді головного спеціаліста.
З грудня 2010 року їй була призначена пенсія за віком державного службовця.
Позивач вважаючи, що при здійснені розрахунку розміру пенсії відповідачем протиправно не було включено до розміру її заробітку матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію доходів громадян за період з 01.12.2008 до 01.12.2010 звернулася 02 жовтня 2020 року з заявою до відповідача. У зазначеній заяві також просила повідомити про причини відмови у врахуванні зазначених доходів.
Листом від 28 жовтня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомлено позивачку про те, що з 28.12.2010 вона отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", обчислену при страховому стажі роботи 25 років 6 місяців 15 днів, в тому числі стажі державної служби - 16 років 3 дні. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, яка становить 2593,83 грн., де: 1015,00 грн. - посадовий оклад + 70,00 грн. - надбавка за 11 ранг + 271,25 грн. - надбавка за вислугу років (25%) + 1237,58 - середньомісячний розмір надбавок та премій за 24 календарних місяців роботи перед зверненням за призначенням пенсії з 01.12.2008 по 30.11.2010. Вказав, що для обчислення розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації не можуть бути враховані.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що аналіз наведених положень Законів №3723-XII, №1788-ХІІ та №1058-ІV дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входили до системи оплати праці державного службовця.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
При цьому, згідно з довідкою про складові заробітної плати від 01.10.2020 №3363/10-20 позивачці були нараховані та виплачені, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховані єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовує апеляційну скаргу представник відповідача тим, що довідка від 01.10.2020, видана Житомирським обласним центром зайнятості, не може бути прийнята до уваги, оскільки видана за 24 календарні місяці, що суперечить чинному законодавству.
Вважає, що для врахування таких виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань для перерахунку розміру пенсії відсутні підстави, адже в розумінні статті 33 Закону України "Про державну службу" інші виплати включаючи матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати до обсягу поняття "заробітна плата державного службовця" не входить.
Окрім того апелянт зазначає, що з 01.05.2016 року скасовані норми, щодо пенсійного забезпечення державних службовців, тому призначення (перерахунок) пенсії не проводиться.
Позивачка правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (надалі - Закон № 3723-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - неменше 10років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Разом із тим, частиною 1 статті 37-1 Закону №3723-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина 2 статті 33 Закону №3723-ХІІ).
Згідно частини 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (надалі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Положеннями статті 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Частиною 1 статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входили до системи оплати праці державного службовця.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати з яких сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру її пенсії.
Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постановах від 14 червня 2021 року у справі №404/189/17, від 22 квітня 2021 року у справі №511/2958/15-а, від 09 квітня 2020 року у справі № 534/2349/16-а.
Для перерахунку розміру пенсії позивачкою було надано довідку Житомирського обласного центру зайнятості про складові заробітної плати від 01 жовтня 2020 року №3363/10-20, отримувані нею за останні 24 місяці перед виходом на пенсію за період з 01 грудня 2008 року до 01 грудня 2010 року, відповідно до якої на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи, що вказані у позові складові заробітної плати отримувались позивачем під час проходження служби та на неї нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Окрім того, колегія судів зазначає, що форма наданої позивачкою довідки Житомирського обласного центру зайнятості про складові заробітної плати від 01 жовтня 2020 року №3363/10-20 та вказана у ній інформація відповідає вимогам постанови правління ПФУ № 5-1 від 14 лютого 2011 року, а тому твердження апелянта, що зазначена довідка суперечить вимогам чинного законодавства, не відповідає дійсності.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу того, що з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу", а з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", відповідно до якого призначені пенсії державного службовця не перераховуються, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні відповідно до вимог Закону №3723-ХІІ щодо врахування всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на державне соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом №889-VІІІ, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку неодноразово викладеному у постановах Верховного Суду.
Відтак, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2021 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.