Справа № 240/17927/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
11 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 15.10.2020 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.04.2020 №144 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.04.2020 №143 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним";
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області видати ліцензію ТОВ "Інтер Еко Технологія" на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: вул. Житомирська, 144, м. Новоград-Волинський, Житомирська області.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.04.2020 №143 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним".
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.04.2020 №144 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним".
Зобов'язано Головне управління ДПС у Житомирській області видати ліцензію ТОВ "Інтер Еко Технологія" на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: вул. Житомирська, 144, м. Новоград-Волинський, Житомирська області.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Інтер Еко Технологія" 4 204 грн витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що розміщення модульних заправників автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такі модульні заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки позивач набув право власності на нерухоме майно за місцем здійснення роздрібної торгівлі пальним 22.03.2019, тобто після 01.01.2014, а отже мав обов'язок подати до заяви про видачу ліцензії акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо нерухомого майна за місцем здійснення роздрібної торгівлі пальним. Таким чином, оскільки ТОВ "Інтер Еко Технологія" не було надано сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), Головне управління ДПС у Житомирській області правомірно відмовило позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що модульні заправники є рухомим майном, тобто матеріальним об'єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди. Дані об'єкти не підпадають під визначення об'єктів завершеного будівництва в зв'язку тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось. Таким чином, розміщення модульних заправників автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такі модульні заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 визначено склад колегії суддів: Франовська К. С. - головуючий суддя, Матохнюк Д. Б., Боровицький О. А.
Ухвалою суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.07.2021 справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.08.2021 о 10:00 год.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі: Ватаманюк Р. В. - головуючий суддя, судді - Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А.
Ухвалою суду від 02.09.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.09.2021 о 09:40.
22.09.2021 до суду надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду справи.
На підставі вказаної заяви розгляд справи відкладено на 06.10.2021 10:00.
06.10.2021 до суду надійшла заява представника ТОВ "Інтер Еко Технологія" про розгляд справи без участь представника позивача.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
У березні 2020 року ТОВ "Інтер Еко Технологія" звернулось до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
До вказаної заяви було надано наступний пакет документів:
- договір оренди землі від 25.07.2017;
- акт приймання-передачі земельної ділянки від 25.07.2017;
- витяг державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1803948632017 від 14.06.2017 з додатками;
- експлікацію земельних угідь;
- викопіювання з плану м. Новоград-Волинського, Житомирської області по вул. Житомирська, 144;
- акт приймання-передачі межових знаків від 21.07.2017;
- схему земельної ділянки за адресою: вул. Житомирська, 144 у м. Новоград-Волинський, Житомирської області, договір оренди нерухомого майна від 04.09.2019;
- договір оренди нерухомого майна від 03.01.2020;
- інформаційну довідку ТОВ "Інтер Еко Технологія" від 12.02.2020 №1202/2020-9;
- акт введення в експлуатацію основних засобів від 28.02.2020 року;
- паспорт та інструкцію по експлуатації пункту паливозаправного ПЗП2-12,5/12,5-1-1 ТУ У 28.1-33290985-005:2013 заводський номер 0078/18;
- паспорт резервуару наземного одностінного РН1-12,5/12,5-2500 ТУ У 28.2-33290985-001:2005 заводський номер 0078/18;
- висновок експертизи ДП "Східний експертно-технічний центр" від 20.08.2015 №63.2-02-1165.15;
- сертифікат відповідності від 30.10.2017 №UA1.066.0017251-17;
- лист Департаменту державного нагляду (конролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту від 04.09.2015 №26-13111/261;
- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи ДСЕС України від 06.08.2015 №05.03.02-07/35334;
- зміни №1:2015 ТУ У 28.1-33290985-005:2013 пункт паливо заправний затверджені ТОВ "Петрометал України";
- висновок експертизи ДП "Подільський експертно-технічний центр" від 04.05.2005 №68.02.03.74705;
- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України від 29.04.2005 №05.03.02-07/19295;
- лист Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 10.06.200 №04-01-02/3103;
- лист Державного департаменту пожежної безпеки від 09.06.2005 №21/3/1448;
- сертифікат відповідності від 22.11.2016 № UA1.148.0039614-16;
- технічні умови ТУ У 28.2-33290985-001:2005;
- паспорт стаціонарного заправника газу ММС3-(8-10);
- дозвіл ГУ Держпраці у Дніпропетровські області від 05.02.2020 №0188.20.12 на виконання робіт підвищеної небезпеки;
- дозвіл ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 05.02.2020 №0189.20.12 на секцію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- платіжне доручення від 31.01.2020 №576.
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї матеріалів Головний управлінням ДПС у Житомирській області винесені рішення від 13.04.2019 №143 та №144 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним", які вмотивовані тим, що в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" контролюючим органом встановлено їх невідповідність, а саме: акти вводу в експлуатацію об'єкта або акти готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, а також не надано копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014.
Вважаючи такі рішення відповідача незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Частинами 32, 33, 35 статті 15 Закону №481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Положеннями частини 38 статті 15 Закону №481 визначено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Вказані правові норми чинного законодавства вказують на те, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб'єкт господарювання подає відповідну заяву та документи, перелічені у частині 38 статті 15 Закону №481.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Згідно матеріалів справи серед документів доданих позивачем до заяви щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивачем, зокрема додано паспорт пункту паливозаправного ПЗП"-12, 5/12,5-1-1, паспорт резервуару наземного одностінного РН1-12,5/12,5-2500 та паспорт стаціонарного заправника газу ММС3-(8-10).
У відповідності до п.4.1. паспорту ПЗП2-12,5/12,5-1-1 пункт паливозаправний (ПЗП) виготовлений в заводських умовах відповідно до вимог технічних умов ТУ У 28.1-33290985-005:2013 і технічною документацією, погодженою і затвердженою в установленому порядку. ПЗП є автозаправним пунктом з наземним розташуванням для зберігання палива, до складу якого входять резервуар зберігання палива, технологічне обладнання і паливнороздавальні колонки (ПРК), виконаний як єдиний виріб.
Згідно з п. 9 паспорту РН1-12,5/12,5-2500 резервуар одностінний об'ємом 25 м3 виготовлений спільним Португало-Українським підприємством "Петрометал Україна" заводський номер 0078/18 відповідає ТУ У 28.2/33290985-001:2005 і визнаний придатним до експлуатації.
За змістом п.2 паспорту ММС3-(8-10) - це моноблок для заправки автомобілів зрідженим газом об'ємом 9,83 м3 виготовлений ТОВ "Захід-Транс-Сервіс".
Отже за всіма ознаками та характеристиками як пункт паливозаправний ПЗП2-12,5/12,5-1-1, так і стаціонарний заправник газу ММС3-(8-10)- це модульні установки заводського виготовлення, які є технологічним обладнанням для заправки автомобілів пальним та, відповідно, газобалонних автомобілів зрідженим газом.
Судом першої інстанції вірно вказано, що зазначені ПЗП2-12,5/12,5-1-1 та ММС3-(8-10) не є нерухомим майном, оскільки не пов'язані із земельними фундаментами і являють собою модульні установки заводського виготовлення (технологічне обладнання), які можуть бути вільно переміщені за допомогою вантажно-транспортних засобів без втрати функціонального призначення.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані модульні установки не належать до категорії споруд як об'єктів будівництва, оскільки відповідні об'єкти не є будівлею, спорудою чи іншим об'єктом будівництва.
При цьому, паспорт пункту ПЗП2-12,5/12,5-1-1 та паспорт стаціонарного заправника газу ММС3-(8-10) є документом, який дозволяє експлуатувати вказане технологічне обладнання.
Статтею 15 Закону України №481 передбачено, що законодавством передбачено, що об'єктом ліцензування при здійсненні роздрібної торгівлі пальним може бути не тільки споруда, тобто об'єкт нерухомого майна або об'єкт завершеного будівництва, але й обладнання, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування, а також ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №481 тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Отже встановлена автозаправна станція (модульний заправник) є пересувним виробом заводського виготовлення, що встановлюється без фундаменту, отже, не є об'єктом нерухомості, оскільки нерухомим майном (нерухомістю) є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.
Модульні заправники є рухомим майном, тобто матеріальним об'єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.
Дані об'єкти не підпадають під визначення об'єктів завершеного будівництва в зв'язку тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось.
Таким чином розміщення модульних заправників автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такі модульні заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію.
При цьому судом першої інстанції вірно зауважено, що при прийнятті оскаржуваних рішень про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, обмежився лише посиланням на надання позивачем ряду документів, передбачених частиною 37 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" не врахувавши при цьому інших поданих документів (паспорту пункту паливозаправного ПЗП2-12,5/12,5-2500 та паспорту стаціонарного заправника газу ММСЗ-(8-10), який дозволяє експлуатувати вказане технологічне обладнання.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.04.2020 №143 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним" та від 13.04.2020 №144 "Про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним".
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З наведеного слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17.
Таким чином зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління ДПС у Житомирській області видати ліцензію ТОВ "Інтер Еко Технологія" на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: вул. Житомирська, 144, м. Новоград-Волинський, Житомирська області.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.