Справа № 600/905/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
05 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання наказу незаконним та поновлення на посаді,
в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, у якому просив :
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 11.02.2021 р. №36 о/с, яким звільнено майора поліції ОСОБА_1 з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день ухвалення рішення по справі про поновлення на службі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 8000,00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Сторонами подано клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 30.08.2004 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року прийнято на службу в поліцію.
На підставі ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність наказом від 26.01.2021 року №56 відповідачем наказано провести атестування поліцейських ГУНП в Чернівецькій області, які за результатами підсумкової перевірки за 2020 навчальний рік отримали оцінку з функціональної підготовки "незадовільно", не брали участь у підсумковій перевірці без поважних причин, а також ті, які не змогли успішно закінчити навчання на навчально перевірочних зборах, в тому числі згідно списку атестуванню підлягав ОСОБА_1
28.01.2021 року на засіданні атестаційної комісії з атестації поліцейських Головного управління поліції в Чернівецькій області оформленого протоколом №1 ухвалено, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №36о/с від 11.02.2021 року відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції: за п. 5 ч. 1 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з 11.02.2021 року.
20.05.2021 року відповідачем внесено зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 11.02.2021 року №36 о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 , змінивши слова та цифри: "з 11.02.2021 р." на слова та цифри: "з 18.02.2021 р." та замінивши слова та цифри "16 років 09 місяців 28 днів" на слова та цифри "16 років 10 місяців 05 днів".
Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду даної справи позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 11.02.2021 року №36 о/с.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію", завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція), яка визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно п.3 Розділу IV Інструкції, атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації (розділ IV п. 8 Інструкції № 1465).
Пунктом 9 розділу IV Інструкції передбачено обов'язок прямих керівників всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження) (розділ IV п. 16 Інструкції № 1465).
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо відповідності атестаційного листа позивача вищенаведеним вимогам, з огляду на наступне.
Зокрема в ньому зазначено, що за період служби в ОВС позивач 7 разів притягався до дисциплінарної відповідальності, за час служби в поліції до дисциплінарної відповідальності притягався 7 разів, одне діюче дисциплінарне стягнення "сувора догана" накладеного згідно наказу Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області від 31.12.2020 року №199. За період служби в Національній поліції та на займаній посаді зарекомендував себе посередньо, для виконання службових обов'язків має недостатньо хорошу професійну підготовку. Роботу виконує не в повному обсязі.
Зазначено, що за результатами підсумкової перевірки, яка проходила в 2020 році у ІІ етапи, в І етапі із "функціональної підготовки "загально профільної підготовки" та "вогневої підготовки" отримав оцінку "незадовільно". Після завершення 30 денного терміну самопідготовки останній повторно був запрошений на здачу підсумкової перевірки в ІІ етапі, за результатами якої із "функціональної підготовки та вогневої підготовки" отримав оцінку "незадовільно" та загальну оцінку "незадовільно".
Як передбачено розділом IV п. 10 Інструкції № 1465, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Пунктами 15, 16 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Як слідує з протоколу № 1 засідання атестаційної комісії, при прийнятті нею свого рішення, були враховані факти притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, низькі бали за результатами тестувань та підвищення кваліфікації.
Членами атестаційної комісії одноголосно прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що приймаючи рішення атестаційна комісія враховувала неповноту виконання позивачем службових обов'язків, що свідчить про невідповідність позивача займаній посаді.
Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Натомість, судовим розглядом не встановлено порушень, недоліків або дефектів у реалізації атестаційною комісією відповідних управлінських функцій.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
На підставі викладеного, враховуючи встановлену під час розгляду справи обґрунтованість висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача зі служби в поліції є законним та правомірним.
Перевіряючи наведені учасниками справи аргументи змістом належних норм права та приєднаними до справи доказами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що у ході розгляду справи відповідачем подані докази відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність звільнення позивача з посади.
В силу ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення коштів, які були утримані при звільненні, є похідними від вимог про скасування оскаржуваного рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення, підстави для їх задоволення також відсутні.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.01.2020 року у справі № 807/231/17, від 28.11.2019 року у справі №120/860/19-а, від 04.12.2019 у справі № 824/355/17-а.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.