12 жовтня 2021 року Справа № 480/6383/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Глазька С.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач 16.07.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205030/2021/000027/2 від 16.06.2021 (надалі - Рішення від 16.06.2021).
Крім того, у позовній заяві позивач просить суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він придбав екскаватор гусеничний самохідний, що був у користуванні. Позивачем на територію України імпортувався вказаний товар. Позивачем було надано відповідачу необхідний пакет документів для визначення митної вартості товару. Рішенням від 16.06.2021 відповідачем було скориговано митну вартість товару. Митна вартість була визначена за допомогою резервного методу. Позивач не погоджується з вказаним рішенням та неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товару, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом було постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30.08.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.
Відповідач в обґрунтування заперечень зазначив, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: проформа-інвойс від 07.06.2021 не містить підпису покупця товару; до митного оформлення надано нечітку копію митної декларації країни відправлення. Також, позивачем подано до митного оформлення запитувані документи не в повному обсязі, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим.
30.08.2021 судом було складено акт № 841/21 про те, що у вказаних додатках до відзиву була відсутня частина документів. Акт було долучено до матеріалів справи, а також направлено на адресу відповідача.
Дослідивши матеріали позову, відзиву, оцінивши належні та допустимі докази в їх взаємозв'язку та сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем на територію України імпортувався товар - екскаватор гусеничний самохідний, що був у користуванні (надалі - товар).
Зазначена позивачем у митній декларації вартість товару - 31000 Євро, була підтверджена документами на придбання та оплату товару, а саме: договором купівлі-продажу № 1 від 03.06.2021, додатковою угодою від 07.06.2021 до вказаного договору, проформою-інвойсом від 07.06.2021, платіжним дорученням в іноземній валюті від 08.06.2021, декларацією країни відправника № 4К0004471 від 11.06.2021.
Відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2021/02752.
Рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000027/2 від 16.06.2021 митну вартість товару, визначено в розмірі 44735 Євро. Відповідачем був застосований резервний метод визначення митної вартості товару, який передбачений ст. 64 Митного кодексу України (надалі - МК України).
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000027/2 від 16.06.2021 зазначив, що подані декларантом документи не містять належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. Також, на думку відповідача, позивачем подано до митного оформлення запитувані документи не в повному обсязі.
Позивачем подано заяву про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості, про що зазначає сам відповідач. Також, до заяви позивачем надано банківський платіжний документ від 08.06.2021.
В той ж час, позивач стверджує, що подані ним документи для митного оформлення товару, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, дають змогу встановити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування. Тому на думку позивача рішення від 16.06.2021 є протиправним.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; ґ) резервний.
Згідно з ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; 5) за наявності - інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи.
З вищенаведених положень вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Отже, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Сумніви відповідача є обґрунтованими, якщо надані позивачем документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
Відповідач у Рішенні від 16.06.2021 зазначив, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: проформа-інвойс від 07.06.2021 № б/н не містить підпису покупця товару; до митного оформлення надано нечітку копію митної декларації країни відправлення.
На переконання суду, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Стосовно того, що проформа-інвойс не містить підпису покупця, то відповідачем не зазначено, яким чином вказаний факт викликає обґрунтовані сумніви у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. В той же час, вказана проформа-інвойс містить підпис продавця, що при оцінці придбання товару, з урахуванням наявності доказів фактичної оплати коштів за товар, є пріоритетним.
Суд звертає увагу, що інвойс - це документ, який оформлює саме продавець, направляє його покупцю в момент відвантаження товару.
Щодо нечіткої копії митної декларації країни відправлення, то відповідачем до суду не було надано вказаної копії митної декларації, яка надавалась позивачем, яка містять нечітке зображення, а відтак неможливо підтвердити доводи відповідача про неможливість читання змісту інформації, заради зафіксування якої було створено такий документ.
Таким чином, позивачем відповідачу було надано всі документи, в тому числі, подання яких не передбачено як обов'язкове, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Щодо застосування відповідачем резервного методу оцінки митної вартості товару та дані для такої оцінки.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідач стверджує, що у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості, позивача повідомлено, що у такому випадку митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.
Як вбачається з Рішення від 16.06.2021, відповідачем митну вартість товарів визначено за резервним методом, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД від 21.12.2020 № UA209190/2020/35698 на рівні 44735 Євро.
Суд звертає увагу, що в декларації, яка взята відповідачем для порівняння, предметом зазначений Екскаватор марки JCB, модель JS220LC, а позивачем у декларації зазначено іншу модель - Екскаватор марки JCB, модель JS220LC Т4. Позивачем товар завозився з Литви, в той час, як в декларації, яка бралась відповідачем для порівняння, зазначено, що товар завозився з Великобританії. Відрізняються і умови поставки, про що зазначено у пунктах 20 декларацій.
Отже, відповідачем при прийнятті Рішення від 16.06.2021 не було надано оцінки вказаним обставинам, а саме стосовно того, що предмети поставки та умови поставки у документах, обраних для порівняння, не є ідентичними. Тому таке порівняння є необ'єктивним.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, оскаржуване рішення відповідача оцінюється судом, виходячи з доведеності тих обставин і норм права, які наведені відповідачем у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.
Судом встановлено, що позивачем подано до відповідача повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначені доводи відповідача про те, що проформа-інвойс не підписана покупцем та про те, що позивачем було надано нечітку копію митної декларації та, що це вплинуло на можливість застосувати основний метод - відповідачем не були підтверджені перед судом належними та допустимими доказами.
Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
За звернення до суду із даним адміністративним позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2270 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, то на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору у зазначеному вище розмірі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000027/2 від 16.06.2021.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43350888) судовий збір в сумі 2270 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько