11 жовтня 2021 року Київ справа №320/13222/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп", в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 680756,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 680756,26 грн, який виник на підставі нарахованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями №0118055405 від 05.12.2018 та №0014185405 від 23.01.2019.
17 грудня 2020 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви Головного управління ДПС у Київській області без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Також, згідно з ухвалою від 05.01.2021, суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 2 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію вказаної ухвали суду від 2 лютого 2021 року було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп", зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованими поштовими відправленнями:
1) №0113300701468, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "неправильна, відсутня адреса";
2) №0113333471484, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення "інші причини".
3) №0113300870863, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "неправильна, відсутня адреса";
4) №0113300867978, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "за закінченням терміну зберігання";
Приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 131 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ухвала суду від 2 лютого 2020 року, відповідно до частини одинадцятої статті 126 та статті 251 КАС України, вважається врученою відповідачу належним чином.
Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області та є платником податків.
Матеріалами справи встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" числиться податковий борг на загальну суму 680756,26 грн з податку на додану вартість.
Так, позивачем було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.11.2017 по 31.07.2018, за результатами перевірки складено акт від 09.10.2018 року №1383/10-36-54-05/40931795.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 грудня 2018 №0118055405, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання (штрафу) у розмірі 460965,53 грн, 147131,80 грн та 72487,93 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0118055405від 5 грудня 2018, було направлене на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями №0313408744146, яке повернулося до позивача без вручення (том 1 а.с. 19).
Крім того, позивачем на підставі акта перевірки №2628/10-36-54-05/40931795 від 27.11.2018 ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0014185405 від 23 січня 2018, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" ( том 1 а.с.9).
Податкове повідомлення-рішення №0014185405 від 23 січня 2018, було направлене на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями 0813201597731, яке повернулося до позивача без вручення (том 1 а.с. 10).
Податковим органом була направлена на адресу відповідача податкова вимога форми Ю №10614-54 від 27 лютого 2019 на суму 680586,26, яка була направлене на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями №0813201801371, яке повернулося до позивача без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "за місцем обслуговування" (том 1 а.с. 8 зворотній бік).
Доказів погашення податкового боргу та доказів оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що "податковий борг" - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що "податкова вимога" - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Так, контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 27 лютого 2019 №10614 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка повернулась на адресу контролюючого органу.
Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами статті 87 Податкового кодексу України. Крім того, в силу приписів пункту 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідач доказів погашення податкового боргу суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, сума податкового зобов'язання є узгодженою, відтак, позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" в розмірі 680756,26 грн підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінта-Євро-Груп" (адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Пушкінська, 1, код ЄДРПОУ: 40931795) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 680756 (шістсот вісімдесят тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн 26 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.