Рішення від 12.10.2021 по справі 300/4859/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. справа № 300/4859/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правила спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії по розробленню плану технічної інвентаризації і паспортизації дитячого майданчика, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури (надалі по тексту також - позивач, Івано-Франківська окружна прокуратура, окружна прокуратура, керівник окружної прокуратури) 06.09.2021 звернувся в суд з адміністративним позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідач, селищна рада) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії по розробленню плану технічної інвентаризації і паспортизації дитячого майданчика.

В обґрунтування позовних вимог окружною прокуратурою зазначено, що під час вивчення стану дотримання законодавства України про охорону дитинства та вимог законодавства із забезпечення благоустрою населених пунктів Івано-Франківського району Івано-Франківської області Івано-Франківською окружною прокуратурою виявлено ряд недоліків щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. За доводами позивача виявлені недоліки негативно впливають на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд, і можуть призвести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків для здоров'я дітей. Зокрема, окружною прокуратурою встановлено перебування на балансі селищної ради одного дитячого ігрового майданчика, на якому розташовані окремі об'єкти благоустрою, зокрема: гірки - 4 шт., гойдалки - 4 шт., каруселі - 4 шт., гойдалки-балансири - 5 шт., гойдалки на пружині - 2 шт., ігровий комплекс - 1 шт., ігровий будиночок - 1 шт., спортивні елементи - 2 шт., столи з лавками - 2 шт., столик з лавками - 1 шт. Однак, згідно інформації, наданої відповідачем листом від 10.08.2021 за №753/02-31, технічна інвентаризація та паспортизація дитячого майданчика не проводилася, а план паспортизації та інвентаризації закріпленого об'єкту благоустрою такого як дитячого майданчика, не затверджений. Враховуючи вказане позивач вважає таку бездіяльність селищної ради порушенням Законів України "Про благоустрій населених пунктів" і "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині не вжиття заходів до розробленню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, що приводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячого майданчика і може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей селища.

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури обґрунтовує, що звертається до суду в інтересах держави, які полягають у даному випадку у забезпеченні гарантованих нею безпечних умов для життя та здорового розвитку дітей-мешканців селища Обертин.

У зв'язку із тим, що чинним законодавством України не визначено (відсутній) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, керівник окружної прокуратури звернувся до суду за захистом державних інтересів із статусом позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами (а.с.28).

Відповідач, виконуючи вимоги ухвали суду від 10.09.2021, подав в суд 29.09.2021 письмове пояснення (клопотання) щодо обставин справи і повідомив про визнання даного позову Івано-Франківської окружної прокуратури в повному обсязі (а.с.36-37).

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та не повідомив суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

За правилами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, та письмові пояснення, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.

На балансі Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області з 2019 року перебуває один дитячий ігровий майданчик, який розташований на території Обертинського дитячого навчального закладу ясла-садок "Дзвіночок" за адресою: вул. Михайла Погорєлова, 10, селище Обертин Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про що свідчить інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, наявний в матеріалах справи та не заперечується відповідачем (а.с.13-15, 22-23).

Вказаний ігровий майданчик складається з наступних елементів: гірки - 4 шт., гойдалки - 4 шт., каруселі - 4 шт., гойдалки-балансири - 5 шт., гойдалки на пружині - 2 шт., ігровий комплекс - 1 шт., ігровий будиночок - 1 шт., спортивні елементи - 2 шт., стіл з лавками - 2 шт., столик з лавками - 1 шт.

Як свідчить зміст договорів купівлі-продажу від 11.04.2019 за №19 та від 13.05.2019 за №18, вищезазначені елементи для облаштування ігрового майданчика придбані Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області у Товариства з обмеженою відповідальністю "Казковий двір" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.16-18, 19-21).

Обертинська селищна рада в листі від 17.08.2021 за №766/02-31 стверджує, що даний майданчик перебуває на балансі Обертинської селищної ради з 2019 року (а.с.15).

В той же час, відповідач у листах від 10.08.2021 за №753/02-31 та від 17.08.2021 за №766/02-31, відповідаючи на запити окружної прокуратури від 12.08.2021 за №51/4-1525, інформує про не здійснення технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, а план технічної інвентаризації та паспортизації такого майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не затверджений (а.с.13, 14, 15).

Позивач вважає, що Обертинська селищна рада допустила бездіяльність, оскільки не вжила заходів щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика (на цей об'єкт благоустрою відсутній паспорт та технічна інвентаризація). Це свідчить про неналежну організацію благоустрою населеного пункту, неналежне утримання територій, будівель, інженерних споруд, що своєю чергою ставить під загрозу гарантовані Конституцією України права на безпечні умови для життя і здорового розвитку дітей.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно норм частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Так, питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачено у статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за №280/97-ВР (надалі по тексту також - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 за №2807-IV (надалі по тексту також - Закон №2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Організацію благоустрою населених пунктів в силу вимог частина 1, 2 статті 20 Закону №2807-IV забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Як визначено частиною 1 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території (пункти 1, 2 частини 1 статті 13 Закону №2807-IV).

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 частини 2 статті 18 Закону №2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 за №550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (надалі по тексту також - Інструкція №550).

Згідно із пунктом 1.3 Інструкції № 550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно. Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою (пункти 1.4, 1.5 Інструкції №550).

Виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, суд приходить до висновку про те, обов'язок селищної ради, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту, забезпечувати організацію благоустрою.

Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон України "Про благоустрій населених пунктів" зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та прийнятої на його виконання Інструкції №550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою є компетенцією Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Втім, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, селищною радою не затверджено плану інвентаризації та паспортизації такого об'єкта благоустрою, як дитячий майданчик, не заважаючи на те, що вказаний дитячий майданчик, який розташований на території ДНЗ ясла-садок "Дзвіночок" за адресою: вул. Михайла Погорєлова, 10, селище Обертин Івано-Франківського району Івано-Франківської області, перебуває на балансі Обертинської селищної ради (а.с.15).

Зокрема, суд виходить із того, що відсутність затверджених селищною радою планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою (їх частин), негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд.

З урахуванням вказаного суд погоджується з доводами позивача стосовно допущення відповідачем бездіяльності з питання забезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, яка ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, грубо порушує вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII (надалі по тексту також - Закон №1697-VII) здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

В силу вимог пункту 2 частини 1 статті 2 Закону №1697-VII на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку адміністративного судочинства керівників обласних та окружних прокуратур, їх перших заступників та заступників передбачено статтею 24 Законом України "Про прокуратуру" та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII передбачено, що підставою представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 КАС України).

У Конституції України закріплена соціальна спрямованість діяльності держави та її відповідальність перед громадянами, в тому числі перед дітьми, за дотримання та забезпечення закріплених в Конституції прав та свобод.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 за №2402-ІІІ визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Охорона дитинства, в контексті цього Закону це система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Відповідно до статті 2 цього Закону завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

З огляду на викладені правові норми, звернення керівника окружної прокуратури з цим позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері благоустрою та охорони дитинства по створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини.

Отож, з аналізу наведених вище правових норм випливає, що організацію благоустрою території селище Обертин Івано-Франківського району Івано-Франківської області повинна забезпечувати Обертинська селищна рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту. Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон №2807-IV зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

Таким чином, відсутність затвердженого плану інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою (дитячого майданчика) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка своєю чергою слугує підставою для вжиття заходів щодо належного його утримання. Крім того, зважаючи на цільове призначення такого об'єкта благоустрою як дитячий майданчик, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Приписами частини 4 статті 47, частин 1, 4 статті КАС України визначено право відповідача визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

В силу приписів частини 5 статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

29.09.2021 селища рада подала в суд клопотання за №881/02-32 від 24.09.2021, яким визнала позовні вимоги окружної прокуратури в повному обсязі (а.с.36).

Суд, з'ясувавши, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів яких-небудь осіб, вважає за необхідне прийняти визнання позову.

Враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем, та з огляду на те, що бездіяльність Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області щодо не затвердження плану технічної інвентаризації і паспортизації дитячого ігрового майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов'язати Обертинську селищну раду Івано-Франківського району Івано-Франківської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації і паспортизації дитячого майданчика, розташованого за адресою: вул. Михайла Погорєлова, 10, селище Обертин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Івано-Франківська окружна прокуратура (ідентифікаційний код юридичної особи 03530483), вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019;

відповідач - Обертинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04357727), вул. Погорєлова (Хотимирська), 1, с. Обертин, Івано-Франківський (Тлумацький) район, Івано-Франківська область, 78060.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Попередній документ
100275935
Наступний документ
100275937
Інформація про рішення:
№ рішення: 100275936
№ справи: 300/4859/21
Дата рішення: 12.10.2021
Дата публікації: 18.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.09.2021)
Дата надходження: 06.09.2021
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії