11 жовтня 2021 року Справа № 280/6078/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 111 410,26 грн., р/р UA228999980314030512000008461, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ с.Нове/18010300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37941997.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 111 410,26 грн. у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак податковий борг самостійно не сплачений, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу у відповідності до положень Податкового кодексу України. Просить позов задовольнити.
29.09.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що позовні вимоги щодо податкових зобов'язань за 2017-2018 роки є безпідставними через пропуск строку позовної давності. Крім того, належна відповідачу нежитлова будівля є корівником та знаходиться на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, тобто використовується для ведення сільськогосподарського виробництва, а отже не є об'єктом оподаткування. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
06.10.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим правомірність нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом доказування у справі. Вказує, що з урахуванням дати отримання відповідачем відповідного податкового повідомлення-рішення, сума грошового зобов'язання за 2017 рік набула статусу податкового боргу 15.08.2018 , відтак звернення до суду з даним позовом відбулось в межах строку 1095 днів, визначеного п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Просить позов задовольнити.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
За обліковими даними контролюючого органу платник податків ОСОБА_1 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 111 410,26 грн., який виник з таких підстав:
1) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0022719-5602-0832 від 22.05.2018, яким визначено відповідачу належне до сплати податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 23 348,80 грн. за податковий період 2017 рік. Податкове повідомлення-рішення №0022719-5602-0832 від 22.05.2018 направлено платнику податків 14.06.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано відповідачем 16.06.2018;
2) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0032244-5607-0832 від 18.06.2019, яким визначено відповідачу належне до сплати податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 27 164,87 грн. за податковий період 2018 рік. Податкове повідомлення-рішення №0032244-5607-0832 від 18.06.2019 направлено платнику податків 01.08.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернулось до контролюючого органу «за закінченням строку зберігання» (відмітка від 06.09.2019);
3) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0047013-5605-0832 від 15.06.2020, яким визначено відповідачу належне до сплати грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 60 896,59 грн. за податковий період 2019 рік. Податкове повідомлення-рішення №0047013-5605-0832 від 15.06.2020 направлено платнику податків 22.07.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано відповідачем 31.07.2020.
Податкове зобов'язання нараховано у зв'язку з тим, що згідно даних ITC «Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у власності ОСОБА_1 з 12.11.2005 перебуває нежитлова будівля загальною площею 1459,3 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Контролюючий орган направляв на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 18.05.2021 №0028502-1311-0811 на суму 111 410,26 грн., яка повернулась до контролюючого органу з причин «за закінченням терміну зберігання».
Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У відповідності до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до пп. «а» пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
За змістом п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, фізичні особи, у власності яких перебувають об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, після отримання якого протягом 60 днів платник податку зобов'язаний сплатити таке податкове зобов'язання.
З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючий орган направив на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2017-2019 роки в загальному розмірі 111 410,26 грн., які вручені платнику податків належним чином у відповідності до норм Податкового кодексу України.
До матеріалів справи не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, а тому суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання в загальному у розмірі 111 410,26 грн. є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Стосовно наведених відповідачем аргументів, які базуються на твердженні про відсутність підстав для визначення податкового зобов'язання, суд зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15 (адміністративне провадження №К/9901/25842/18), який враховується судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов'язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.
Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду, суд відхиляє доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну, та не надає оцінку таким доводам, оскільки вони можуть бути підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень в окремому провадженні, що перебуває поза межами предмету доказування в даній справі.
Також суд вважає безпідставним аргументи відповідача про те, що вимоги про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017-2018 роки заявлені з порушенням строку 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, з огляду на таке.
Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік визначено відповідачу контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0022719-5602-0832 від 22.05.2018, тобто у відповідності до пп. 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України та в межах строку, визначеного п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.
Аналогічних висновків суд дійшов і щодо строку визначення контролюючим органом податкового зобов'язання за 2018 рік на підставі податкового повідомлення-рішення №0032244-5607-0832 від 18.06.2019.
Отже, відповідач був зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання за 2017 рік протягом 60 днів з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення. Оскільки відповідач не отримав поштове відправлення, яким на його адресу направлялось податкове повідомлення-рішення від 11.09.2019 №91-5507-0803, податкове зобов'язання за 2018 рік вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу через 60 днів від дня, зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення поштового відправлення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкове зобов'язання за 2017 рік в сумі 23 348,80 грн. вважається узгодженим з 15.08.2018, а за 2018 рік в сумі 27 164,87 грн. - з 05.11.2019.
Враховуючи, що позов направлено до суду засобами поштового зв'язку 12.07.2021, суд дійшов висновку, що стягнення податкового боргу ініційовано позивачем в межах строку 1095 днів від дня виникнення податкового боргу, що свідчить про безпідставність аргументів відповідача в цій частині.
У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючий орган виконав обов'язок та направив на адресу відповідача податкову вимогу, яка не вручена платнику податків з причин, що не залежали від контролюючого органу, а тому вважається врученою належним чином.
Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, наявний у відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 111 410,26 грн. підлягає стягненню за судовим рішенням, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 111 410,26 грн. (сто одинадцять тисяч чотириста десять гривень 26 коп.), які зарахувати на р/р UA228999980314030512000008461, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ с.Нове/18010300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37941997.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 11.10.2021.
Суддя М.О. Семененко