Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2021 р. Справа№200/6569/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасенка І.М.,
при секретарі судового засідання: Масловій К.С.,
за участю представника позивача: Статіва О.В.,
представника відповідача: Кравченко С.В.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу на загальну суму 153000 грн.,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу на загальну суму 153000 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі проведених перевірок та виявлення порушень були прийняті рішення від 06.05.2021 року за №№ 1, 2, 3 про накладення штрафу у загальній сумі 153000 грн.
Позивач вважає дані рішення такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства та просить суд: визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу № 1 від 06.05.2021 року; постанову про накладення штрафу № 2 від 06.05.2021 року; постанову про накладення штрафу № 3 від 06.05.2021 року, прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в Донецькій області.
02 червня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14 липня 2021 року вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Замінено спрощене провадження на засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
26 серпня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження по справі № 200/6569/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , надав письмовий відзив на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянин України.
Позивач є фізичною особою - підприємцем з 2018 року, види діяльності: 47.75 роздрібна торгівля косметичними та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах (основний); 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 77.33 надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40317209, є органом владних повноважень. Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в області затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 року № 209 встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування).
Згідно секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, наказу від 25.01.2021 року № 60, направлення від 25.01.2021 року № 21, посадовими особами відповідача з 26.01.2021 року по 29.01.2021 року здійснено планову виїзну перевірку характеристик продукції за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Бульварна, (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »): мийних засобів; електричного та електронного обладнання у тому числі низьковольтного; енергоспоживчих продуктів, в тому числі електричних ламп та світильників.
Під час проведення планової виїзної перевірки характеристик продукції виявлено розповсюдження продукції мийного засобу - капсули для прання Ariel 3in1 pods mountain spring, гелю для прання Power Wash Flussing vollwaschmittel Meeresduft gel, гелю для прання Tide color&white original scent, що не відповідає встановленим вимогам п. 11, 13, 15 Регламенту № 717, а саме: не нанесено на зовнішню поверхню поковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням найменування та інформації про призначення мийного засобу; найменування, місцезнаходження та номер телефону виробника мийного засобу його уповноваженого представника; інформації про склад мийного засобу; інструкції із застосуванням, заходів з безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством про мови, не нанесено національний знак відповідності.
Данні невідповідності було відображено у акті перевірки характеристик продукції від 26.01.2021 року № 00001, примірник якого було вручено представнику позивача - Купріян А.Г.
26 січня 2021 року відповідачем було надано вимогу позивачу стосовно надання документації, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив продукцію зазначену у додатках до акту від 26.01.2021 року № 000001.
На що уповноваженим представником позивача 26 січня 2021 року було надано відповідь на вимогу в якій зазначалося про неможливість надання документації, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив продукцію зазначену в пунктах 1,2,3 Акту перевірки характеристик продукції від 26.01.2021 року № 000001 (а.с. 129).
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Донецькій області, за результатами планової виїзної перевірки характеристик продукції позивача у зв'язку з встановленням факту розповсюдження продукції - мийних засобів які не відповідають вимогам п. 11, 13, 15 Регламенту № 717 було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.02.2021 року №№ 000001/1, 000001/2, 000001/3, 000001/4, 000001/5, 000001/6, 000001/7, 000001/8, 000001/9, які були отримані позивачем, що не заперечувалось представником позивача під час судового розгляду.
04 березня 2021 року ФОП ОСОБА_1 подав відповідачу клопотання про продовження строків виконання рішень від 01.02.2021 року на два місяці.
Відповідачем було задоволено вказане клопотання та видані рішення від 05.03.2021 року №№ 000001/1, 000001/2, 000001/3, 000001/4, 000001/5, 000001/6, 000001/7, 000001/8, 000001/9 про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів виданих 01.02.2021 року.
05 березня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Донецькій області, згідно наказу № 321 було призначено позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції у позивача як в особи, що ввела продукцію в обіг яка повинна була відбутися з 30.03.2021 року по 02.04.2021 року.
Листом від 05.03.2021 року № 28-30/1414 позивача було повідомлено про перевірку та необхідності надання певного переліку документів, також у листі було зазначено дату, час початку та час закінчення перевірки (30.03.2021 року з 09-00 до 02.04.2021 року 15-00). Даний факт підтверджується поштовим чеком та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2021 року за допомогою поштового зв'язку позивач спрямував на адресу відповідача пояснення та документи, які перебували у його розпорядженні.
Відповідач отримав даний лист 02 квітня 2021 року об 11 год. 46 хвилин, а саме до закінчення позапланової перевірки, яка згідно листа відповідача тривала до 02.04.2021 року до 15-00 год.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання даного листа саме 02.04.2021 року.
Також під час судового розгляду було встановлено, що 22 квітня 2021 року, під час проведення перевірки, уповноваженою особою позивача - Дорофієнко П.В. було особисто надано документи, які повинні були надати змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив позивачу продукцію.
22 квітня 2021 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, було складено Акт перевірки характеристик продукції № 000010. Предметом перевірки були: капсули для прання Ariel 3in1 pods moutain spring дата виготовлення 29.03.2019 року, штриховий код 8001090775153; гель для прання Power Wash Flussing vollwaschmittel 4L Meeresduft gel дата виготовлення 01.12.2020 року, штриховий код 4260145991960; гель для прання Tide color&white original scent 5775 ml, штриховий код 0037000874522.
За результатами перевірки було виявлено порушення вимог пунктів 11, 13, 15 Регламенту № 717, а саме введення в обіг вищенаведених мийних засобів на яких не нанесено на зовнішню поверхню поковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням найменування та інформації про призначення мийного засобу; найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника; інформації про склад мийного засобу; інструкції із застосуванням, заходів з безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством про мови; не нанесено національний знак відповідності.
Також, 22 квітня 2021 року за результатами позапланової невиїзної перевірки характеристик продукції яка проводилась 22.04.2021 року у відповідності до вимог ч. 6 ст. 44 Закону України № 2735-VI було складено Протокол № 000001 про виявлені порушення вимог Закону України № 2735-VI та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Листом від 23.04.2021 року № 28-30/2614 відповідачем було зазначено хід та результати здійсненої невиїзної перевірки характеристик продукції та додано до листа 1 примірник Акту перевірки характеристик продукції від 22.04.2021 року № 000010 та 1 примірник Протоколу від 22.04.2021 року № 000001 які були спрямовані на адресу Позивача.
Отримання такого листа позивачем не заперечувалося під час розгляду справи.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Донецькій за результатами позапланової перевіки характеристик продукції позивача в зв'язку з встановленням факту невідповідності продукції пунктам 11, 13, 15 Регламенту № 717 було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 23.04.2021 року №№ 000010/1, 000010/2, 000010/3, 000010/4, 000010/5, 000010/6, 000010/7, 000010/8, 000010/9 які були отримані позивачем.
06 травня 2021 року, за результатами розгляду справи: Акту перевірки характеристик продукції від 22.04.2021 року № 000010, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 23.04.2021 року № 000010/1, від 23.04.2021 року № 000010/2, від 23.04.2021 року № 000010/3, протоколу про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 22.04.2021 року № 000001, у зв'язку із порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», прийнята постанова № 1, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн.
06 травня 2021 року, за результатами розгляду справи: Акту перевірки характеристик продукції від 22.04.2021 року № 000010, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 23.04.2021 року № 000010/4, від 23.04.2021 року № 000010/5, від 23.04.2021 року № 000010/6, протоколу про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 22.04.2021 року № 000001, у зв'язку із порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», прийнята постанова № 2, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн.
06 травня 2021 року, за результатами розгляду справи: Акту перевірки характеристик продукції від 22.04.2021 року № 000010, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 23.04.2021 року № 000010/7, від 23.04.2021 року № 000010/8, від 23.04.2021 року № 000010/9, протоколу про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 22.04.2021 року № 000001, у зв'язку із порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», прийнята постанова № 3, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн.
Отже, спірним питанням даної справи є законність дій відповідача під час прийняття постанов №№ 1, 2, 3 від 06.05.2021 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'яків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року за № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI), статтею 1 якого встановлено, що державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2735-VI, дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Статтею 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно абзацу 8 статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина 1 статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до статті 5 Закону № 2735-VІ, основними принципи ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; наявність законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції; результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Приписами статті 23 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Положеннями частин 5-6 статті 8 Закону № 2735-VI визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;
2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію (частина 5 статті 8 Закону № 2735-VI).
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію (частина 6 статті 8 Закону № 2735-VI).
Згідно частини 7 статті 8 Закону № 2735-VI, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Аналіз даної норми частини 7 статті 8 Закону № 2735-VI дає підстави зробити висновок, що особа може вважатись такою, що ввела в обіг продукцію тільки в тому випадку, якщо під час перевірки не надасть органу ринкового нагляду документацію із змісту якої можна встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію. Крім того, законодавець даною нормою Закону надає право суб'єкту господарювання надати документацію, із змісту якої можна встановити найменування та місцезнаходження виробника або документацію, із змісту якої можна встановити особу, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.
Отже, Закон не містить читко визначеного переліку документів, які повинен був надати позивач.
В той же час, Закон вказує на те, що це можуть бути будь-які документи, що дають змогу ідентифікувати, і закон не визначає, що це мають бути тільки первинні бухгалтерські документи.
Суд також зазначає, що відповідач не здійснив перевірку наданих позивачем документів, не надав їм належної оцінки, не провів жодних заходів з метою встановлення чи спростування інформації, яка містилась у наданих позивачем документах, а Закон саме на орган державної влади покладає обов'язок доведення правомірності своїх дій.
Як вбачається з матеріалів справа, а також досліджених під час розгляду справи відеодоказів, позивач надав усю наявну у нього інформацію та документи щодо ідентифікації постачальника. Крім того позивачем було надано відповідачу усю переписку, номера телефонів, номера банківських карток, докази постачання, оплати, місце та адресу розташування постачальника товарів.
Проте, відповідачем, замість реалізації повноважень держави та забезпечення якості нехарчової продукції шляхом виявлення недобросовісних постачальників наклав штраф на позивача.
При цьому, відповідно до частини 1 статі 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виробник - це: фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію; уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України).
Тобто, виходячи із змісту частини 1 статі 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а також враховуючи обставини справи (виробник є нерезидент) в спірній ситуації позивач не є виробником капсул для прання Ariel 3in1 pods moutain spring дата виготовлення 29.03.2019 року, штриховий код 8001090775153; геля для прання Power Wash Flussing vollwaschmittel 4L Meeresduft gel дата виготовлення 01.12.2020 року, штриховий код 4260145991960; геля для прання Tide color&white original scent 5775 ml, штриховий код 0037000874522.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не є особою, що ввела в обіг таку продукцію, що в свою чергу унеможливлює покладення на позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу передбаченого пунктом 2 часини 2 статті 44 Закону України № 2735-VI.
Як вже вказано судом, спірними постановами про накладення штрафних санкцій на позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів за порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за кожне порушення.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, як вже було зазначено, обставини справи свідчать про безпідставність застосування до позивача норм частини 7 статті 8 Закону № 2735-VI, оскільки він не є особою, яка ввела в обіг продукцію, що в свою чергу унеможливлює покладення на позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI.
Крім того, суд вказує на те, що відповідачем також було порушено процедуру проведення планового заходу та винесення спірних постанов.
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V під державним наглядом (контролем) слід розуміти діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) в контексті даної норми визначено як планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.
Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).
Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).
У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.
Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.
Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).
Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.
Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.
Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена:
до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;
до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;
до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
Щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують звіти про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік з урахуванням виконання відповідно до компетенції плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв'язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'ятнадцяти робочих днів.
Як вже судом було зазначено, що за результатами планової перевірки були прийняті рішення №№ 000001/1 - 000009/9 від 01.02.2021 року, щодо провадження обмежувальних заходів, термін виконання яких було продовжено рішеннями від 05.03.2021 року до 06 травня 2021 року.
Отже, усі подальші заходи які були вчинені відповідачем були грубим порушенням чинного законодавства.
Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) регулюються ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) щодо суб'єкта господарювання, який перебуває у статусі резидента ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», здійснюється лише з підстав, прямо передбачених законами України, та виключно за наявності письмового погодження керівника (його заступника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Копія погодження, передбаченого абзацом першим цієї частини, разом з іншими документами, передбаченими цим Законом, надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, який перебуває у статусі резидента ОСОБА_2 , перед початком перевірки.
Отже, вищенаведені норми встановлюють підстави для проведення позапланової перевірки, проте підстави, з яких було проведено дві позапланові перевірки відповідачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки.
Як вбачається з Наказу № 321 від 05.03.2021 року «Про здійснення заходу державного ринкового нагляду», строк на проведення позапланової перевірки встановлений з 30.03.2021 року по 02.04.2021 року, що є порушенням ч. 4 ст. 6 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно направлення на проведення перевірки № 213 від 05.04.2021 року (підстава Наказ № 583 від 05.04.2021 року), підставою для проведення перевірки зазначені доручення Держпродспоживслужби від 04.03.2021 року.
Суд зазначає, що зазначений вище наказ є незаконним в силу приписів ст. 6 Закону України № 877-V, якою встановлена заборона на проведення повторної позапланової перевірки, оскільки повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення позапланового заходу щодо перевірки позивача були проведені з порушенням чинного законодавства, а отже, будь-які документи, які складені за результатом вчинення незаконних дій не можуть вважатися законними і відповідно тягти за собою правові наслідки для позивача.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу на загальну суму 153000 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1530,00 грн. (квитанція № 0.0.2142300475.1 року від 27.05.2021 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (місцезнаходження: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 3, код ЄДРПОУ 40317209) про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу на загальну суму 153000 грн. - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (місцезнаходження: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 3, код ЄДРПОУ 40317209) про накладення штрафу № 1 від 06.05.2021 року, № 2 від 06.05.2021 року та № 3 від 06.05.2021 року.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (місцезнаходження: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 3, код ЄДРПОУ 40317209) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 00 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 29 вересня 2021 року.
Повний текст рішення виготовлений 08 жовтня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко