Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 жовтня 2021 р. Справа№200/11350/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ: 13486010) до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ: 34550933) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
2 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 2 вересня 2021 року в розмірі 5100 грн. по ВП №59191339, прийняту державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа №200/12063/18-а, виданого 25 березня 2019 року Донецьким окружний адміністративним судом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач листами повідомив держаного виконавця про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження та у строки встановлені постановою про відкриття виконавчого провадження, проте зазначені у листах обставини не прийняті до уваги державним виконавцем. Позивач вказав, що управлінням спрямовувалась до розпорядника коштів інформація про необхідність виділення коштів для виконання рішень суду, в тому числі щодо ОСОБА_1 , виплата пенсії стягувачу проводиться в межах наявних асигнувань. Позивач вважає, що невиконання судового рішення в частині виплат грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов не було подано.
Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.
Ухвалою від 7 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами Глави 11 Розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України, витребувати у сторін докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року по справі №200/12063/18-а видано виконавчий лист щодо зобов'язання Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 з 1 червня 2018 року по 1 серпня 2018 року.
Виконавчий лист №200/12063/18-а пред'явлено до виконання до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Листом від 22 лютого 2021 року Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило Добропільське міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про те, що на виконання рішення суду проведено нарахування пенсії, нараховану суму пенсії включено до потреби у коштах на виплату за рішенням суду, про що повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як розпорядника бюджетних коштів. Крім того зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до Пенсійного фонду України з листом щодо вирішення питання виділення коштів на фінансування за рішеннями суду, зокрема щодо ОСОБА_1 .
Вказаний вище лист отримано відповідачем 23 лютого 2021 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Постановою старшого державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 2 серпня 2021 року ВП №59191339 за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до положень статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Положеннями статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З викладеного вище слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
З матеріалів справи встановлено, що боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано, а саме рішення суду виконано в частини виплати пенсії за один місяць (червень 2018 року), при цьому заборгованість за період з 1 липня 2018 року по 1 серпня 2018 року у сумі 4781,52 грн. не виплачено у зв'язку із відсутністю фінансування на виплату нарахованих пенсій за рішеннями судів.
При цьому, позивачем були направлені запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 лютого 2019 року №3971/05 щодо виділення коштів на фінансування виплату пенсії в сумі 4781,52 грн. ОСОБА_1 за рішенням суду №200/12063/18-а.
В свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося 19 липня 2019 року з листом до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на фінансування за рішеннями судів, які набрали законної сили, зокрема щодо ОСОБА_1 .
Отже, невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 26 серпня 2018 року № 20-1 затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - Порядок № 20-1).
Відповідно до п. 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), Порядок № 20-1 визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та внесення інформації до нього.
Згідно з пунктом п'ятим Порядку № 20-1 реєстр ведеться в електронному вигляді державною мовою.
Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з якого вбачається, що рішення суду у справі № 200/12063/18-а внесено до такого реєстру за №3828.
Також в матеріалах справи міститься форма з програмного забезпечення органів Пенсійного фонду України ІКІС ПФУ з якої убачається, що рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/11350/21 виконано в межах суми стягнення за один місяць, а саме: у січні 2020 року ОСОБА_1 виплачено пенсію за червень 2018 року, а також здійснено перерахунок пенсії.
Таким чином, на переконання суду, наведене свідчить про вчинення дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу та в межах спірних правовідносин підтверджує факт невиконання судового рішення за наявності поважних причин, що виключає наявність підстав для накладення штрафу.
Оскільки вказані обставини не були ураховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу від 21 жовтня 2020 року у розмірі 5100,00 грн. по ВП №59191339, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, тому в силу вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 2 серпня 2021 року по ВП №59193339 про накладення на боржника - Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штрафу в розмірі 5100,00 грн. на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв