12 жовтня 2021 року Справа №160/15976/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення 25169,89 грн., -
08.09.2021р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:
- стягнути суми податкового боргу в розмірі 25169,89 грн. з відповідача.
Ухвалою суду від 22.09.2021р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові про докази реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог п.2, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові обставин та наданням доказів того, що відповідач є платником земельного податку, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, на користь якого бюджету підлягає стягненню сума податкового боргу, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- доказів того, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів направлення відповідачеві ППР №0007058-5250-0463 від 09.04.2019р., №9450960-1303 від 30.06.2017р., №821208-1315-0417 від 30.06.2018р., №2747426-5353-0417 від 30.06.2019р., №5428047-5240-0417 від 13.05.2020р. у порядку п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України за адресою реєстрації відповідача у відповідності ст. 56-58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду від 22.09.2021р. - 04.10.2021р. до канцелярії суду представником позивача було подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви у якому представник позивача посилаючись на численні постанови Верховного Суду вважає, а саме: що у позовній заяві позивачем було зазначено місце проживання відповідача; що встановлення обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження; що зазначення у прохальній частині позовної заяви на чию саме користь стягувати податковий борг не є обов'язковою вимогою ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України; що додані до позовної заяви копії доказів є належними та засвідченими належним чином, що відповідає ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України; що під час звернення позивачем до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , позивачем було додано до позовної заяви податкові повідомлення-рішення №9450960-1303 від 30.06.2017р, №821208-1315-0417 від 30.06.2018p., №2747426-5353-0417 від 30.06.2019р., №5428047-5240-0417 від 13.05.2020p., в яких контролюючим органом визначено грошові зобов'язання ОСОБА_1 саме по земельному податку з фізичних осіб, крім того, на підставі ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було винесено податкову вимогу №431589-53 від 27,09.2019р. на суму 25 114,14 грн., з яких 114,14 грн. винесено з кодом бюджетної класифікації « 18010700», а відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011р, «Про бюджетну класифікацію» код бюджетної класифікації « 18010700» є кодом земельного податку з фізичних осіб, а тому просив відкрити провадження у справі.
З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2021р. разом із клопотанням на усунення недоліків, суд приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов повторно слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Окрім того, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позові зазначено, що адресою реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 , проте, таких доказів до позову не додано, в порушення вимог п.2, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач зазначає, що відповідач є платником земельного податку, проте, таких доказів до позову не додано та обставин щодо цього у позові не викладено в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у позові позивач просить стягнути податковий борг у загальній сумі 25169,89 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень №0007058-5250-0463 від 09.04.2019р., №9450960-1303 від 30.06.2017р., №821208-1315-0417 від 30.06.2018р., №2747426-5353-0417 від 30.06.2019р., №5428047-5240-0417 від 13.05.2020р., проте, вони були направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , яка не підтверджується жодними доказами та суперечить інформації наведеній у довідці державного бюро від 12.05.2021р. за якою відповідач зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 , доказів надіслання вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачеві на зазначену у довідці адресу позивачем до позову не додано, а отже, позивачем не надано доказів надіслання податкових повідомлень-рішень за зареєстрованою адресою відповідача, що є порушенням ст.ст. 56-58 Податкового кодексу України, а відповідно і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, не виконано і вимог п.4, п.5 ч.5 т.160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем в частині необхідності зазначення у позові на користь кого (якого органу) підлягає стягненню податковий борг з відповідача без поважних причин виходячи з того, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов'язок зазначити позивача та відповідача, відповідні коди ЄДРПОУ, рахунки з метою належного виконання у подальшому судового рішення та з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" яким висунуті вимоги до виконавчого документу в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 т.160 Кодексу адміністративного судочинства.
Отже, фактично позивач вимоги ухвали суду від 22.09.2021р. не виконав, проте, вдався до оцінки ухвали суду поза межами апеляційного провадження, що є одним із проявів неповаги до суду та може бути розцінено судом, як зловживання процесуальними правами.
При цьому, слід зазначити, що з урахуванням оголошеного карантину та виходячи з того, що дана справа підлягає розгляду у спрощеному провадженні суд повинен зібрати всі докази, на які позивач посилається у позові, а обов'язок по наданню таких доказів покладено на позивача згідно до вимог ч.4 т.161 Кодексу адміністративного судочинства
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові про докази реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог п.2, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові обставин та наданням доказів того, що відповідач є платником земельного податку, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, на користь якого бюджету підлягає стягненню сума податкового боргу, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- доказів того, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів направлення відповідачеві ППР №0007058-5250-0463 від 09.04.2019р., №9450960-1303 від 30.06.2017р., №821208-1315-0417 від 30.06.2018р., №2747426-5353-0417 від 30.06.2019р., №5428047-5240-0417 від 13.05.2020р. у порядку п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України за адресою реєстрації відповідача у відповідності ст. 56-58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п. 2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 , ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення 25169,89 грн. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові про докази реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог п.2, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові обставин та наданням доказів того, що відповідач є платником земельного податку, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, на користь якого бюджету підлягає стягненню сума податкового боргу, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- доказів того, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів направлення відповідачеві ППР №0007058-5250-0463 від 09.04.2019р., №9450960-1303 від 30.06.2017р., №821208-1315-0417 від 30.06.2018р., №2747426-5353-0417 від 30.06.2019р., №5428047-5240-0417 від 13.05.2020р. у порядку п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України за адресою реєстрації відповідача у відповідності ст. 56-58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва