12 жовтня 2021 року Справа №160/15945/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення 91001,39 грн., -
08.09.2021р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути податковий борг з відповідача у сумі 91001,39 грн.
Ухвалою суду від 21.09.2021р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові обставин та наданням доказів того, платником якого саме податку є відповідач, із наданням відповідних декларацій п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин щодо визначення термінів сплати по ППР №2310423-5353-0408 від 30.06.2019р. та №1564263-5340-0408 від 08.04.2020р., та із обґрунтуванням обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві, надати такі докази суду, з урахуванням того, що додані копії повернутих конвертів не дають можливості визначити дату виникнення податкового боргу, оскільки не містять дат їх повернення, що є порушенням ст.ст. 57, 58 Податкового кодексу України, у відповідності п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, на користь якого бюджету підлягає стягненню сума податкового боргу у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду від 21.09.2021р. - 04.10.2021р. до канцелярії суду представником позивача було подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви у якому представник позивача посилаючись на численні постанови Верховного Суду вважає, а саме: що під час звернення позивачем до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), позивачем було додано до позовної заяви податкові повідомлення-рішення №2310423-5353-0408 від 30.06.2019р., №1564263-5340-0408 від 08.04.2020 p., в яких контролюючим органом визначено грошові зобов'язання ОСОБА_1 саме по орендній платі з фізичних осіб, крім того, на підставі ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було винесено податкову вимогу №431235-53 від 26.09.2019 р. на суму 44 521,06 грн., яку в повному обсязі винесено з кодом бюджетної класифікації « 18010900», а відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 р. «Про бюджетну класифікацію» код бюджетної класифікації « 18010900» є кодом орендної плати з фізичних осіб; що встановлення обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження; що зазначення у прохальній частині позовної заяви на чию саме користь стягувати податковий борг не є обов'язковою вимогою ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України; що додані до позовної заяви докази є належними та такими, що відповідають ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому просив відкрити провадження у справі.
З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2021р. разом із клопотанням на усунення недоліків, суд приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов повторно слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно до п.5 ч.5 т.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вимоги ухвали суду від 21.09.2021р. не виконані, оскільки позивачем у позові зазначено, що податковий борг виник згідно податкового повідомлення-рішення №2310423-5353-0408 від 30.06.2019р. терміном сплати 29.08.2019р.; згідно податкового повідомлення-рішення №1564263-5340-0408 від 08.04.2020р. терміном сплати 26.12.2020р., проте, у позові не наведено обставин визначення саме вказаних термінів, не обґрунтовані обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві, не додано таких доказів до позову, а додані копії повернутих конвертів не дають можливості визначити дату виникнення податкового боргу, оскільки не містять дат їх повернення, що є порушенням ст.ст. 57, 58 Податкового кодексу України, в порушення п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, не виконано і вимог п.4, п.5 ч.5 т.160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем в частині необхідності зазначення у позові на користь кого (якого органу) підлягає стягненню податковий борг з відповідача без поважних причин виходячи з того, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов'язок зазначити позивача та відповідача, відповідні коди ЄДРПОУ, рахунки з метою належного виконання у подальшому судового рішення та з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" яким висунуті вимоги до виконавчого документу в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 т.160 Кодексу адміністративного судочинства.
Отже, фактично позивач вимоги ухвали суду від 21.09.2021р. не виконав, проте, вдався до оцінки ухвали суду поза межами апеляційного провадження, що є одним із проявів неповаги до суду та може бути розцінено судом, як зловживання процесуальними правами.
При цьому, слід зазначити, що з урахуванням оголошеного карантину та виходячи з того, що дана справа підлягає розгляду у спрощеному провадженні суд повинен зібрати всі докази, на які позивач посилається у позові, а обов'язок по наданню таких доказів покладено на позивача згідно до вимог ч.4 т.161 Кодексу адміністративного судочинства
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові обставин та наданням доказів того, платником якого саме податку є відповідач, із наданням відповідних декларацій п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин щодо визначення термінів сплати по ППР №2310423-5353-0408 від 30.06.2019р. та №1564263-5340-0408 від 08.04.2020р., та із обґрунтуванням обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві, надати такі докази суду, з урахуванням того, що додані копії повернутих конвертів не дають можливості визначити дату виникнення податкового боргу, оскільки не містять дат їх повернення, що є порушенням ст.ст. 57, 58 Податкового кодексу України, у відповідності п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, на користь якого бюджету підлягає стягненню сума податкового боргу у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 , ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення 91001,39 грн. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові обставин та наданням доказів того, платником якого саме податку є відповідач, із наданням відповідних декларацій п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин щодо визначення термінів сплати по ППР №2310423-5353-0408 від 30.06.2019р. та №1564263-5340-0408 від 08.04.2020р., та із обґрунтуванням обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві обставини щодо дат виникнення податкового боргу за вказаними ППР з урахуванням дат їх вручення відповідачеві, надати такі докази суду, з урахуванням того, що додані копії повернутих конвертів не дають можливості визначити дату виникнення податкового боргу, оскільки не містять дат їх повернення, що є порушенням ст.ст. 57, 58 Податкового кодексу України, у відповідності п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, на користь якого бюджету підлягає стягненню сума податкового боргу у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва