12 жовтня 2021 року Справа №160/18192/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область про визнання протиправним та скасування рішення №11/59121/4 від 03.09.2021р., -
05.10.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" звернулось з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.09.2021р. №11/59121/4 винесене Слобожанським Міжрегіональним відділенням Укртрансбезпеки Полтавська область.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові зазначено ідентифікаційним кодом Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область - код ЄДРПОУ 39421072, проте, згідно відомостей з ЄДРПОУ за вказаним ідентифікаційним кодом юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зареєстрована інша юридична особа - ПОЛТАВСЬКА МИТНИЦЯ ДФС, що є порушенням вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до п.4, п.5 ч.5 т.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В якості правового обґрунтування позивач зазначає, що законодавством не передбачено при розмитненні товару подавати жодних з наведених документів, а тому, на підставі чого була здійснені перевірка, а потім винесено рішення, проте, позивачем не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги з урахуванням того, що оспорюване рішення Укртрасбезпеки винесено не на підставі Митного кодексу України, а на підставі Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що предметом даного оспорюваного рішення не є відмова у митному оформленні товару за Митним кодексом України, а згідно змісту оспорюваного рішення його прийнято Держаною службою України з безпеки на транспорті на підставі ч. 6 ст. 38 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та п.п. 7, 12, 35 Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1194, проте, обґрунтувань щодо обставин у цій частині позов не містить в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позивач у позові посилається на протиправність дій митного органу та Укртрансбезпеки щодо винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, проте, зі змісту позову видно, що позовні вимоги до митниці взагалі відсутні, що є порушенням п. 4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу позивача на те, що не тільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність прийняття свого рішення, а й на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги виходячи з вимог ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.
Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідченні у встановленому законодавством порядку (засвідчувальний напис не містить дати засвідчення копії), а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, у позові позивач зазначає, що у митниці наявна інформація щодо технічних характеристик спірного вагону (Вагон-цистерна залізнична, 1, модель 15-1566-06, тип 5700, зав. №53853750, дата виготовлення 2008р.), а саме: технічний паспорт, де вказані у тому числі і місце його виготовлення, проте, жодних доказів на підтвердження зазначеного до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначення у ньому вірного ідентифікаційного коду Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область згідно відомостей з ЄДРПОУ, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з урахуванням того, що оспорюване рішення Укртрасбезпеки винесено не на підставі Митного кодексу України, а на підставі Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, що предметом даного оспорюваного рішення не є відмова у митному оформленні товару за Митним кодексом України, а згідно змісту оспорюваного рішення його прийнято Держаною службою України з безпеки на транспорті на підставі ч. 6 ст. 38 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та п.п. 7, 12, 35 Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1194, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, що позивач у позові посилається на протиправність дій митного органу та Укртрансбезпеки щодо винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, проте, зі змісту позову видно, що позовні вимоги до митниці взагалі відсутні, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що у митниці наявна інформація щодо технічних характеристик спірного вагону (Вагон-цистерна залізнична, 1, модель 15-1566-06, тип 5700, зав. №53853750, дата виготовлення 2008р.), а саме: технічний паспорт, де вказані у тому числі і місце його виготовлення, у відповідності до вимог ст.ст. 57, 58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.1, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область про визнання протиправним та скасування рішення №11/59121/4 від 03.09.2021р. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначення у ньому вірного ідентифікаційного коду Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область згідно відомостей з ЄДРПОУ, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з урахуванням того, що оспорюване рішення Укртрасбезпеки винесено не на підставі Митного кодексу України, а на підставі Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, що предметом даного оспорюваного рішення не є відмова у митному оформленні товару за Митним кодексом України, а згідно змісту оспорюваного рішення його прийнято Держаною службою України з безпеки на транспорті на підставі ч. 6 ст. 38 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та п.п. 7, 12, 35 Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1194, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та обґрунтувань з приводу того, що позивач у позові посилається на протиправність дій митного органу та Укртрансбезпеки щодо винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, проте, зі змісту позову видно, що позовні вимоги до митниці взагалі відсутні, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що у митниці наявна інформація щодо технічних характеристик спірного вагону (Вагон-цистерна залізнична, 1, модель 15-1566-06, тип 5700, зав. №53853750, дата виготовлення 2008р.), а саме: технічний паспорт, де вказані у тому числі і місце його виготовлення, у відповідності до вимог ст.ст. 57, 58 Податкового кодексу України, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва