11 жовтня 2021 року Справа № 160/10726/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправними дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладену в листі №0400-00226-8/83344 від 18.06.2021 року та рішенні про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2021 року №046350007670 на підставі заяви від 09 червня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати ОСОБА_1 , період участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції періоди з 12.08.2015 по 12.03.2016 та з 25.05.2016 по 30.07.2016, позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях - один місяць служби за три до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 09 червня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» долучивши до неї усі необхідні документи. Розглянувши наведену заяву, відповідачем прийнято рішення №046350007670 від 16.06.2021 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу Списком №1. З наведеного рішення позивачу стало відомо, що відповідачем періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час проходження військової служби в особливий період з 15.06.2015 року по 30.07.2016 року, з 12.08.2015 року по 12.03.2016 року та з 25.05.2016 року по 30.07.2016 року не зараховано до пільгового стажу в кратному розмірі, а саме - один місяць служби за три до стажу роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача 12.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржуваний період участі позивача в антитерористичній операції, під час проходження військової служби в особливий період було зараховано до пільгового періоду за Списком №1 в одинарному розмірі, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки, пільговий стаж позивача складає 22 роки 8 місяців 19 днів, у відповідача відсутні законні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до довідки ТВО військового комісара Павлоградського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки №3/56 від 18.03.2021 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як старший лейтенант запасу.
Згідно з посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.04.2016 року позивач має статус учасника бойових дій.
У періоди з 12 серпня 2015 року по 12 березня 2016 року та з 25 травня 2016 року по 30 липня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганських областях у складі в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою №2075 від 30.07.2016 року.
Позивач 09.06.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідачем 16.06.2021 прийнято рішення №046350007670 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Підставою відмови слугувало те, що станом на день звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах пільговий саж позивача становив 22 років 08 місяців 19 днів, що є недостатнім, оскільки положеннями ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено спеціальний стаж - 25 років.
Крім цього, відповідно до розрахунку стажу, який дає право на призначення пенсії форми РС-право, періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, під час проходження військової служби в особливий період з 12.08.2015 по 12.03.2016 та з 25.05.2016 по 30.07.2016 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 в однократному розмірі.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту ст. 5 Закону №1058-IV, то цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 114 Закону №1058-ІV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийнятого 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ).
Так, статтею 57 Закону №1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ст. 6 Закону №2011-ХІІ до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом 2 п. 1 ст. 8 Закону №2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 даного Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивач в періоди з 12.08.2015 року по 12.03.2016 року та з 25.05.2016 року по 30.07.2016 року безпосередньо брав участь у бойових діях в зоні АТО у складі в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою №2075 від 30.07.2016 року.
На момент призову на військову службу позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується записами у його трудовій книжці НОМЕР_3 .
За наслідками участі в бойових діях в зоні АТО, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.04.2016 року та довідкою №2075 від 30.07.2016 року.
Таким чином, так як законом чітко визначено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягають зарахуванню до пільгового стажу в розмірі: один місяць служби за три місяці, суд робить висновок, що відповідач безпідставно не зарахував спірні періоди до пільгового стажу позивача в трикратному розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивач згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.
Оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, то рішення у справі приймається після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладену в листі №0400-00226-8/83344 від 18.06.2021 та рішенні про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2021 №046350007670 на підставі заяви від 09 червня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати ОСОБА_1 , період участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції періоди з 12.08.2015 по 12.03.2016 та з 25.05.2016 по 30.07.2016, позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітитету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях - один місяць служби за три до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 09 червня 2021 року.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська