Постанова
Іменем України
06 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 638/10309/20
провадження № 22-ц/818/5555/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Каплоух Н.Б.,
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2021 року, постановлену суддею Семіряд І.В., -
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання нерухомого майна.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на утримання нерухомого майна за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року у розмірі 6 305,46грн., судові витрати в розмірі 236,30грн., а всього 6 541,76грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
23 червня 2021 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення її заяви.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Вказує, що ані вона, ані її представник не були присутні під час проголошення оскаржуваного судового рішення суду та не одержували його вступної та резолютивної частини. Повний текст судового рішення було отримано 18 червня 2021 року. Після отримання повного тексту судового рішення протягом п'яти днів було подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що представник позивача був присутній в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, що свідчить про зловживання останнім своїми процесуальними правами.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що вказану заяву подано з пропуском строку встановленого ст.141 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ,зокрема,судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового засідання,не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ст. 270 ЦПК України).
Виходячи зі змісту ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті, а саме: задоволення позову (повністю, частково); відмови у позові.
За правилами ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріали справи свідчать, що рішення по суті справи ухвалено судом першої інстанції 10 червня 2021 року.
Однак із заявою про ухвалення додаткового рішення та долучення відповідних доказів представник позивача ОСОБА_3 звернувся 23 червня 2021 року, тобто через 13 днів після ухвалення рішення, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 141 ЦПК України. При цьому в своїй заяві останній не просить поновити пропущений процесуальний строк.
Крім того, із протоколу судового засідання від 10 червня 2021 року вбачається, що представник позивача ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні у день ухвалення рішення суду по суті справи, а отже був обізнаний про закінчення розгляду даної справи та ухвалення по ній відповідного рішення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не була присутня при проголошенні рішення суду висновків суду не спростовують, оскільки із змісту протоколу судового засідання від 10 червня 2021 року вбачається, що вступна та резолютивна частина рішення була проголошена в день розгляду справи по суті - 10 червня 2021 року.
Проявивши розумну обізнаність, діючи добросовісно, представник позивача не був позбавлений можливості вчасно дізнатися результат розгляду справи та у визначений законом строк подати заяву про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення заяви ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення без розгляду з підстав ч.8 ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що при постановленні ухвали районним судом були додержані норми матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова