«12» жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 642/919/21
провадження № 22з/818/373/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Харківська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Харківській області, Державна казначейська служба України
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року в складі судді Феленко Ю.А. по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Не погоджуючись з рішення суду Головне управління Національної поліції в Харківській області подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі.
07 жовтня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
Заява мотивована тим, що колегія суддів Харківського апеляційного суду упереджено ставиться до розгляду справи, оскільки цією колегією вже були ухвалені судові рішення, з результатами розгляду яких вона не згодна. Також зазначала, що вказані судді приймали участь у справах: №№646/7015/19, 646/8234/19, за результатами розгляду яких ухвалені судові рішення, які у подальшому були скасовані Верховним Судом.
На думку заявниці вказані обставини унеможливлюють участь суддів Пилипчук Н.П., Маміної О.В., Тичкової О.Ю. у розгляді даної справи, оскільки у неї є сумніви відносно їх об'єктивності та неупередженості.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. визнано необґрунтованим, заяву про відвід колегії суддів передано на автоматизований розподіл для визначення судді - для розгляду заяви про відвід, провадження у справі зупинено.
Перевіривши доводи заяви, судова колегія вважає, що підстави для задоволення відводу відсутні.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об'єктивності і неупередженості у заявниці виникли у зв'язку із ухваленням суддями Пилипчук Н.П., Маміної О.В., Тичкової О.Ю. судових рішень в інших справах, що не може бути підставою для відводу.
Крім того, не надала ОСОБА_1 належних, допустимих та достовірних доказів про пряму або побічну заінтересованість вказаних суддів в розгляді даної справи, які викликають сумнів у неупередженості і об'єктивності.
Таким чином, вказані ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів обставини не свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу.
Посилання на можливу необ'єктивність суддів ґрунтуються на припущеннях заявниці і не є підставою для відводу.
Враховуючи викладене, вважаємо, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об'єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Пилипчук Н.П., Маміної О.В., Тичкової О.Ю. не вбачається.
Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України
ЗаявуОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року в складі судді Феленко Ю.А. по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді О.М. Хорошевський
В.Б. Яцина
Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2021 року.