Справа № 433/773/21
Провадження № 33/810/194/21
м. Сєвєродонецьк 08 жовтня 2021 року
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Троїцького районного суду Луганської області від 07 вересня 2021 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень
З постанови судді вбачається, що 22 травня 2021 року о 20 годині 25 хвилин на ґрунтовій дорозі між с. Багачка-с. Зайцеве, громадянин ОСОБА_2 керував мотоциклом Днепр-МТ н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився під відеозапис нагрудною портативною цифровою камерою М505. В зв'язку з чим відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 013968 від 22 травня 2021 року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вищевказану постанову, провадження у справі закрити. Зазначає, що не згоден з вищевказаною постановою судді, у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. Вказує, що відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Аlcotest 6810», але від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі не відмовлявся. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що він відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Отже цей протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Суддя не звернув увагу на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб апелянт має пройти на вимогу поліцейського. Стверджує, що невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє його права на захист, адже обвинувачення йому незрозуміле. Таким чином, твердження судді про однозначну відмову апелянта від проходження дійсного запропонованого йому огляду не узгоджується з матеріалами справи. Посилається на відсутність направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. Також у матеріали справи не містять доказів відсторонення його від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Вважає, що показання свідка ОСОБА_3 та інспектора ОСОБА_4 не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів.
Заслухавши ОСОБА_2 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисника Ворвуль М.В., котрі надали тотожні доводи, що викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею дотримано не було.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді першої інстанції є необґрунтованим, а його висновки суперечать матеріалам справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 013968 від 22 травня 202і року; показання свідка ОСОБА_5 та інспектора СРПП ВП № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області Поронікова Я.В., котрі безпосередньо допитані в суді першої інстанції, відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів СРПП ВП № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Згідно з вказаним протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що 22 травня 2021 року о 20 годині 25 хвилин на ґрунтовій дорозі між с. Багачка-с. Зайцеве, ОСОБА_2 керував мотоциклом Днепр-МТ н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.
У такому випадку водій зобов'язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я.
Отже тільки незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не тягне за собою адміністративної відповідальності.
Правовий аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у разі відмови від проведення огляду як поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, так й в закладах охорони здоров'я.
При цьому огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів можливо проводити лише у присутності двох свідків.
Так само відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння приймається поліцейським у присутності двох свідків.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що ОСОБА_2 відмовився від огляд на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
В порушення вимог Інструкції це відбулось не у присутності двох свідків. Проте це не має істотного значення, оскільки ОСОБА_2 ці обставини не оспорює в апеляційній скарзі.
Разом з тим, через те що, як це встановлено уповноваженою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, при відмові від проходження ОСОБА_2 відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, були відсутні свідки, доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від огляду в закладі охорони здоров'я, не спростовані.
Так само відеозаписи з нагрудних камер інспекторів СРПП ВП № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області не містять обставин, за яких ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Також свідок ОСОБА_5 та інспектор СРПП ВП № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області Поронікова Я.В. не засвідчили, що ОСОБА_2 ставилась вимога пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
На ці обставини суддя при розгляді справи не звернув уваги, встановивши, що ОСОБА_2 відмовився тільки від огляду стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, що не є караним у розумінні законодавства про адміністративне правопорушення.
Встановлені суддею районного суду обставини, за яких ОСОБА_2 допустив керування не маючи права керування транспортним засобом, не тягне за собою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, зазначене у постанові, що оскаржується, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не відповідає обставин цієї справи, оскільки водію інкримінувалось, що той керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин постанова судді не відповідає ст. 7 Конвенції, котра декларує, що нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом.
При цьому відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, які не містять об'єктивних даних, відповідно до яких водій ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, тобто той не відмовлявся від проходження огляду відповідно до встановленого порядку та в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Троїцького районного суду Луганської області від 07 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук