Провадження № 11-кп/803/2838/21 Справа № 210/3492/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021041710000176 від 02 травня 2021 року,
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року ОСОБА_8 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 листопада 2021 року включно.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд, врахувавши тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та особу останньої, дійшов висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати і саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може їм запобігти.
В апеляційній скарзі обвинувачена просить ухвалу скасувати, застосувавши щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або підписки про невиїзд. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, обвинувачена посилається на недоведеність встановлених судом ризиків. ОСОБА_8 вказує на те, що суд допитав свідка, який вказав, що злочин було вчинено тоді, коли її вже не було. Окрім цього, обвинувачена зазначає, що раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки та намір почати працювати.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченої та її захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 09 вересня 2021 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останньої.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченої під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та доводи захисту щодо зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку застосування запобіжного заходу.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою, особу останньої та відповідно наявність передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст.177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останньої та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої ОСОБА_8 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не наведені.
Твердження обвинуваченої про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , обставини провадження та особу останньої беззаперечно вказує на їх існування.
Щодо доводів обвинуваченої про наявність свідка, показання якого спростовують її причетність до злочину, то вони є безпідставними, оскільки це питання вирішується судом під час ухвалення вироку.
Як вбачається із матеріалів справи, питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було вирішено під час судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання припинила існувати і на заміну їй було висунуте обвинувачення.
Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, продовження існування яких в даному випадку було беззаперечно встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміни або скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021041710000176 від 02 травня 2021 року, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5