Провадження № 11-сс/803/1615/21 Справа № 210/5507/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України у кримінальному провадженні № 12021041710000557,-
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_7
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_5
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 25 листопада 2021 року включно.
Визначено заставу у межах 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 190 320 гривень у національній грошовій одиниці, та роз'яснені підозрюваному його процесуальні обов'язки у разі внесення суми застави.
Слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В апеляції:
- захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені.
Зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, не збирається переховуватись від суду, закордонного паспорту немає, не може впливати на свідків, оскільки не знає їх прізвищ, місця проживання.
Також вказує на те, що ОСОБА_5 не є наркозалежною особою, наркотичні речовини не збуває та не виготовляє, тому сторона захисту вважає, що у слідчого органу немає достатніх доказів стосовно вчинення останнім злочину та обрання заходу у вигляді тримання під вартою є тиском і засобом схилити до співпраці зі слідством.
Заслухавши сторони кримінального провадження, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно матеріалів справи слідує, що 27 вересня 2021 року до ЄРДР за № 12021041710000557 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27 вересня 2021 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 28 вересня 2021 року останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується, зокрема: рапортом від 27.09.2021р.; протоколом затримання особи,підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.09.2021р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.09.2021р.; висновком експерта від 28.09.2021р.; іншими матеріалами кримінального провадження долученими до клопотання слідчого, які вказують на високу ймовірність причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину.
Перевіряючи доводи апеляції на наявність ризиків, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України, зважає на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та який відноситься до категорії тяжких злочинів і за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а тому, враховуючи, що ОСОБА_5 , не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та доведеного джерела доходу, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання, враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий та вчинив новий злочин під час іспитового строку, що свідчить про вірогідність вчинення інших кримінальних правопорушень, крім того винуватість ОСОБА_5 підтверджується показами ряду свідків, на яких останній може впливати.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів, також зважає, що слідчий суддя визначаючи розмір застави дотримався норм закону та врахував тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , а саме, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КПК України, є тяжким злочином та дані про особу підозрюваного, зокрема, що він неодружений, раніше судимий, має зареєстроване місце проживання, тому справедливо і обґрунтовано визначив заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 190 320 гривень, що є максимальним розміром застави, передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, саме такий розмір застави, як альтернативний забезпечить запобігання визначених ризиків, з чим погоджується колегії суддів.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо відсутності доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення та те, що останній не є наркозалежною особою, наркотичні речовини не збуває та не виготовляє, то вони фактично зводяться до вирішення питань доведеності чи недоведеності вини останнього в інкримінованому злочині, які вирішуються судом першої інстанції при ухваленні вироку, і на даному етапі кримінального провадження ці питання не розглядаються.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_5 з визначенням застави відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, тому ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4