Провадження № 22-ц/803/8021/21 Справа № 198/44/21 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
12 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2021 року АТ КБ “Приватбанк” звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог АТ КБ “Приватбанк” посилалися на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. АТ КБ “Приватбанк” зазначає, що виконав свої зобов'язання щодо видачі кредитних коштів, надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів, та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 09 грудня 2020 року має заборгованість перед банком у розмірі 14803 грн. 86 коп., яка складається із: 12043 грн. 01 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту в т.ч.; 12043 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2760 грн. 85 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625. На підставі викладеного, АТ КБ “Приватбанк” просили суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором б/н від 19 листопада 2012 року станом на 09 грудня 2020 року у розмірі 12043 грн. 01 коп. за тілом кредиту
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року задоволено позов АТ КБ “Приватбанк”. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ “Приватбанк” (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 19 листопада 2012 року, станом на 09 грудня 2020 року у розмірі 12043 грн. 01 коп. за тілом кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ “Приватбанк” (ЄДРПОУ 14360570) витрати на судовий збір в сумі 2270 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 18 червня 2021 рокускасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ “Приватбанк” просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, АТ КБ “Приватбанк” посилалися на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку(а.с.2-6).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.27).
Відповідно до положень п.2.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з п.2.1.3.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому “тарифами банку”, з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п.2.1.12.6 правил користування платіжною карткою.
Відповідно до п.2.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, ОСОБА_1 має заборгованість перед позичальником станом на 09 грудня 2020 року у розмірі 14803 грн. 86 коп., яка складається із: 12043 грн. 01 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту в т.ч.; 12043 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2760 грн. 85 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 (а.с.7-19).
Задовольняючи позовні вимоги АТ КБ “Приватбанк”, суд першої інстанції послався на їх законність та обґрунтованість, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, АТ КБ “Приватбанк” посилалися на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку(а.с.2-6).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.27).
Відповідно до положень п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з п.1.1.7.3 умов та правил надання банківських послуг, картрахунок відкритий на невизначений термін та може бути закритий за заявою держателя.
Пунктом 1.1.7.12 передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на такий самий строк.
Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки.
Згідно з пунктом 2.1.1.2.11. Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.
Згідно з п.2.1.1.3.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому “тарифами банку”, з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п.2.1.1.12.6 правил користування платіжною карткою.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.
В п.2.1.1.12.11 правил користування платіжною карткою зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим договором.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання та відкрив відповідачеві картковий рахунок.
ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором у зв'язку з чим виникла заборгованість.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед позичальником станом на 09 грудня 2020 року у розмірі 14803 грн. 86 коп., яка складається із: 12043 грн. 01 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту в т.ч.; 12043 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2760 грн. 85 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 (а.с.7-19).
Звернувшись до суду з цим позовом, АТ КБ “Приватбанк” просили суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором б/н від 19 листопада 2012 року станом на 09 грудня 2020 року у розмірі 12043 грн. 01 коп. за тілом кредиту.
На підтвердження укладення між АТ КБ “Приватбанк” та відповідачем кредитного договору, банком було надано суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 19 листопада 2012 року (а.с.27).
Відповідач ОСОБА_1 вказувала, що між нею та банком взагалі не було укладено кредитний договір 19 листопада 2012 року на зазначену у позовній заяві суму кредиту, банком не доведено наявність у неї заборгованості за кредитним договором належними та допустимими доказами.
Слід зазначити, у вказаній Анкеті-заяві від 19 листопада 2012 року взагалі не зазначена сума кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту, який, як стверджує банк, надавався відповідачу ОСОБА_1 , не зазначено розмір процентної ставки за кредитом, не вказані строки дії договору.
Умови та Правил надання банківських послуг в Приватбанку відповідачем не підписувалися.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити Банком не було надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, оскільки вказані суттєві умови кредитного договору - сума кредиту та відсоткова ставка, взагалі відсутні в наданій банком Анкеті-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Таким чином, позовні вимоги АТ КБ “Приватбанк” не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.
Посилання відповідачем в апеляційній сказі на пропуск банком строків позовної давності є безпідставними, оскільки строки позовної давності застосовуються лише у випадку обґрунтованості позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути із Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на користь держави судовий збір у розмірі 5 255 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П. Красвітна
О.В. Свистунова