Провадження № 22-ц/803/7866/21 Справа № 212/1082/19 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М.Д. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
05 жовтня 2021 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/1082/19
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 червня 2021 року, яке ухвалене суддею Власенко М.Д. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 14 червня 2021 року, -
У лютому 2019 року Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» (надалі - ПрАТ «Суха Балка») звернулось до суду з позовом, уточнивши його в листопаді 2020 року, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання трудових обов'язків.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 прийнята на роботу у ПрАТ «Євраз Суха Балка» з 27.07.2017 року на посаду завідуючої складом в Управління забезпечення ПрАТ «Євраз Суха Балка» (на теперішній час, ПрАТ «Суха Балка»). Звільнена за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-ти річного віку з 06.02.2018 року за ст. 38 КЗпП України.
28.07.2016 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Євраз Суха Балка» (на теперішній час, ПрАТ «Суха Балка») укладено типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до Розпорядження по БМТЗ № 86 від 30.08.2017 року, на період чергової щорічної відпустки завідуючої складом металобрухту БМТЗ Бондар H.H. з 04.09.2017 року, обов'язки завідуючої складом металобрухту БМТЗ покладено на завідуючу складом Гладиш K.M. Для передачі складу металобрухту БМТЗ створено інвентаризаційну комісію та 01.09.2017 року проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей під час якої комісією проведено зняття фактичних залишків цінностей по складу металобрухту БМТЗ у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у результаті чого, всі цінності, найменовані в Інвентаризаційному описі №302 від 01.09.2017 року комісією перевірені в натуральному вигляді, фактична наявність товарно-матеріальних цінностей відповідала кількості товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку станом на 01.09.2017 року. Відповідно до Розпорядження по БМТЗ №15 від 31.01.2018 року в період з 31.01.2018 року по 02.02.2018 року була проведена позапланова інвентаризація лома міді номенклатурних номерів 220007 та 220761, внаслідок якої був встановлений факт нестачі лома міді номенклатурного номеру 220007 у кількості 0,1646т., що підтверджується Розпискою від 01.02.2018 року підписаною членами інвентаризаційної комісії та власноруч підписаною матеріально-відповідальною особою ОСОБА_4 , яка погодилася з результатами позапланової інвентаризації.
Позивач вважає, що, наслідок порушення своїх посадових обов'язків щодо зберігання ввірених товарно-матеріальних цінностей, винною особою в заподіянні матеріальної шкоди підприємству є матеріально-відповідальна особа ОСОБА_5 .
Відповідно до Протоколу засідання центральної інвентаризаційної комісії відносно розгляду результатів позапланової інвентаризації 2017 року по ПрАТ «Євраз Суха Балка» від 02.02.2018 року та наказу по ПрАТ «Євраз Суха Балка» №072 від 08.02.2018 року затверджено результати позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по БМТЗ. Згідно звіту про оцінку лому міді, у кількості 0,1646т. проведеної суб'єктом оціночної діяльності ПП «Персей» ОСОБА_6 , ринкова вартість лому міді у зазначеній кількості становить 24 388,78 грн.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2019 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду, завдану неналежним виконанням трудових обов'язків у сумі 243 888 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року заочне рішення від 13 серпня 2019 року скасовано та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання трудових обов'язків. Судові витрати віднесено на рахунок позивача.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 червня 2021 року заяву представника відповідачки про ухвалення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання трудових обов'язків. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 8400 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 420,40 грн., всього 8820,40 грн.
В апеляційній скарзі позивач ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування додаткового рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви представника відповідачки про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 судових витрат по справі за надання правової допомоги та сплачений судовий збір у загальній сумі 8820,40 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не об'єктивне з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.
Вважає, що на підтвердження відповідності понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, відповідачкою не було надано належних та допустимих доказів, зокрема докладного письмового звіту адвокатом по конкретній справі, адресованого клієнту, як того вимагає ст. 137 ЦПК України.
Вказує, що при визначенні суми компенсації судом першої інстанції не застосовано принцип розумності та справедливості при визначені витрат.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ПрАТ «Суха Балка» Павлову Н.Ф., яка наполягала на доводах апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2019 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду, завдану неналежним виконанням трудових обов'язків у сумі 243 888 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року заочне рішення від 13 серпня 2019 року скасовано та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання трудових обов'язків. Судові витрати віднесено на рахунок позивача.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 червня 2021 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання трудових обов'язків. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 8400 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 420,40 грн., всього 8820,40 грн.
10 червня 2021 року, після ухвалення Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області рішення у цивільній справі № 212/1082/19, представником відповідачки подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено договір №59 про надання правової допомоги від 03 серпня 2020 року, акт № 10 прийому-передачі наданих послуг, з детальним описом наданих юридичних послуг, на загальну суму 8400 грн., а також квитанцію про сплату відповідачкою ОСОБА_1 на користь адвоката Бражник Д.С. вказаної суми. Також, просив стягнути з позивача сплачений відповідачкою судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення у вищевказаній справі у розмірі 420,40 грн.
Задовольняючи заяву представника відповідачки та ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що при винесенні рішення у справі судом першої інстанції не було вирішено питання щодо судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на правову допомогу, понесених відповідачкою, які підтверджені належним чином, а також витрат на сплату судового збору за подання відповідачкою заяви про перегляд заочного рішення, при цьому позивачем не доведено не співмірності таких витрат.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачкою не було надано належних та допустимих доказів, зокрема докладного письмового звіту адвокатом по конкретній справі, адресованого клієнту, як того вимагає ст. 137 ЦПК України, спростовуються матеріалами справи, а саме Актом (описом) виконання робіт до договору про надання правової допомоги, який є детальним описом робіт виконаних адвокатом в рамках надання договору правової допомоги, про що зазначено у самому Акті (а.с.200).
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8400,00 грн. є обґрунтованими та їх стягнення з ПрАТ «Суха Балка» не суперечить принципу розподілу судових витрат та є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача, отже судом першої інстанції вірно було стягнуто з позивача на користь відповідачки , сплачений нею судовий збір у розмірі 420,40 грн. за подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки ПрАТ «Суха Балка» було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству, під час виконання трудових обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» - залишити без задоволення
Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття таоскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 жовтня 2021 року.
Головуючий:
Судді: