Справа №: 646/4879/21
Провадження № 3/646/1815/2021
11.10.2021 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко С.В., за участю захисника - адвоката Задніпровського О.О., секретар судового засідання - Хілінський М.І., розглянувши матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм в «Константа М», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №190216 від 11 липня 2021 року ОСОБА_1 11 липня 2021 року о 16 годині 00 хвилин керував автомобілем ВАЗ 1117, реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Харкові по вул. Драгомирівська, 38 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням алкотестера «Drager 6820» та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 2.5 Правил дорожнього руху України, зокрема, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та зазначив, що 11 липня 2021 року він разом з дружиною ОСОБА_2 поїхав відпочивати на річку на Безлюдівське водосховище, при цьому вказав, що ще вдома вони вирішили, що автомобілем буде керувати ОСОБА_2 , оскільки він хотів відпочити та випити пива, тому ОСОБА_2 взяла посвідчення водія та керувала автомобілем ВАЗ 1117, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 своє посвідчення водія не брав, тому сидів на пасажирському місці. Близько 15 годині 30 хвилин він разом з ОСОБА_2 вирішили їхати додому, автомобілем керувала ОСОБА_2 , а він сидів поруч на пасажирському сидінні. Дорогою додому вони побачили спільного знайомого ОСОБА_3 , якого взяли разом із собою, щоб підвезти додому, після чого вони продовжили рух. Рухаючись у м. Харкові по вул. Драгомирівська, 38 ОСОБА_2 зупинила автомобіль у безпечному місці, щоб переодягнутися, у цей час, коли автомобіль вже не рухався, зі сторони водія підійшли двоє працівників поліції та почали звинувачувати ОСОБА_1 у тому, що він нібито керував автомобілем та, що останні зупинилися з метою помінятися місцями. ОСОБА_1 заперечує факт керування ним 11 липня 2021 року автомобіля та зазначає, що автомобілем керувала ОСОБА_2 , а він знаходився на пасажирському місці.
Захисник - адвокат Задніпровський О.О. просив закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вказавши, що 11 липня 2021 року ОСОБА_1 взагалі не керував автомобілем, а за кермом автомобіля була його цивільна дружина ОСОБА_2 , яка має посвідчення водія. Крім того з, автомобіль не був зупинений працівниками поліції безпосередньо під час руху, а останні підійшли до нього, коли автомобіль був припаркований, при цьому за кермом автомобіля на місці водія перебувала ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначила, що 11 липня 2021 року зранку разом з чоловіком ОСОБА_1 вирішили поїхати на річку на Безлюдівку. Біля 15 години 30 хвилини повертались з річки додому, автомобілем керувала ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні. Дорогою зустріли знайомого ОСОБА_3 , якого вирішили підвезти додому. Оскільки ОСОБА_2 їхала у мокрому одязі, то вони зупинились у «карманчику» на узбіччі по вул.Драгомирівській, щоб перевдягнутись. У цей час до автомобіля підійшли працівники поліції та постукали у вікно зі сторони водія. ОСОБА_2 відкрила вікно, оскільки сиділа саме на місці водія, та спитала, у чому справа? Але поліцейські почали безпідставно стверджувати, що нібито ОСОБА_4 керував автомобілем, та потім після зупинки автомобілю помінявся місцями з ОСОБА_2 , вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою драгеру, але останній повідомив працівникам поліції, що це є незаконним, оскільки він є пасажиром, а не водієм. Потом приїхав другий, потом третій наряд поліції та поліцейські склали протокол щодо ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що 11 липня 2021 року він йшов з річки на Безлюдівці, де зустрів своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які їхали додому та вирішили його підвезти. Зазначив, що автомобілем керувала ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 знаходився на пасажирському місці. Рухаючись по вул. Драгомирівській, у районі будинку 38 ОСОБА_2 вирішила зупинити автомобіль на узбіччі, щоб перевдягнутися, та коли автомобіль вже не рухався, до них підійшли працівники поліції, постукали у вікно, запропонували вийти з автомобілю та поспілкуватись. Стверджували, що ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп'янінні, керував автомобілем, вимагали від нього дути в Драгер, але останній повідомив, що він не керував автомобілем, а знаходився на пасажирському місці. ОСОБА_3 зазначив, що на їх вимогу показати відео докази того, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 , працівники поліції лише шуткували, що в них є всі докази, однак такі не надали.
Для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом було задоволено клопотання захисника - адвоката Задніпровського О.О. та здійснено виклик у судові засідання працівників поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які 11 липня 2021 року виявили та зафіксували адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 .
Однак, незважаючи на виклики, вказані особи до суду не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку із зайнятістю, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості отримати їх показання, надані в якості свідків, з приводу обставин виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження, вивчивши матеріали справи суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №190216 від 11 липня 2021 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України.
Положення п.22 ч.1 ст.92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №190216 від 11 липня 2021 року, складений поліцейським саме за відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Разом з тим, відповідно до роз'яснень, наданих в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває в стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
З аналізу вказаних норм слідує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, є встановлення факту виконання нею функцій водія під час руху транспортного засобу. Обов'язок щодо доведення вказаної обставини покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи додано, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №190216 від 11 липня 2021 року; акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмові пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у присутності яких 11 липня 2021 року ОСОБА_12 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку; рапорти лейтенанта поліції взводу №1 роти 2 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП Коврина В.; відеозаписами з бодікамер.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи, а також для вирішення питання відносно того, чи доведено поза розумним сумнівом виконання ОСОБА_1 функцій водія транспортного засобу ВАЗ 1117, реєстраційний номер НОМЕР_1 , судом були переглянуті відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.
Так, з відтворених в судовому засіданні відеозаписів з бодікамер поліцейських, які долучені до матеріалів справи, суд позбавлений можливості встановити, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом ВАЗ 1117, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки відеозаписи, які надані суду працівниками поліції, не підтверджують факт керування останнім транспортним засобом 11 липня 2021 року о 16 годині 00 хвилин, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, з досліджених у судовому засіданні відеозаписів з бодікамер поліцейських вбачається, що з початку відео фіксації, яка розпочата о 16 годині 58 хвилин, ОСОБА_1 стоїть неподалік автомобіля ВАЗ 1117, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований біля узбіччя, на місці водія вказаного автомобіля знаходитьсяя ОСОБА_2 , На відеозаписі відсутні відомості, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України, що на думку суду повністю підтверджується поясненнями ОСОБА_12 та показаннями свідків, які стверджували, що у той час, коли до них підійшли працівники поліції, автомобіль був припаркований та за кермом автомобіля перебувала ОСОБА_2 , а не ОСОБА_12 .
Таким чином, досліджений у судовому засіданні відеозапис, долучений до матеріалів справи, не містить відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, оскільки на ньому відсутній факт керування автомобілем ОСОБА_1 .
Разом з тим, згідно з даного відеозапису слідує, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останній заперечував факт керування ним транспортним засобом та не бажав проходити огляд на стан сп'яніння, стверджуючи, що він є пасажиром, а не водієм.
Отже, показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та показання допитаних судом в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не суперечать їх поясненням, які надавались працівникам поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
При цьому, письмові пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, за обставин викладених вище не мають процесуальної необхідності, а наведені у них дані щодо порядку огляду прямо суперечать змісту відеозапису
Отже, належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом беззаперечно спростовували показання ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно того, що ОСОБА_12 не керував транспортним засобом, суду не надано.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Нормами ч.1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встанови, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.
Суддя С.В. Демченко.