Справа №635/7961/21
Провадження по справі 1-кс/635/1364/2021
08 жовтня 2021 рок смт. Покотилівка Харківського району Харківської області
Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 08 жовтня 2021 року, ?
встановив:
12 жовтня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області звернувся депутат Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_2 зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 08 жовтня 2021 року, розпочати досудове розслідування та надати скаржнику витяг з ЄРДР.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною шостою статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Виходячи з аналізу норм КПК України, законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і з врахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (стаття 24 Конституції України та стаття 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Згідно положень пунктів 1 та 2 частини другої статті 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; а також підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
За положеннями частини третьої статі 38 КПК України дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; ґ) Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування та дізнання не службових осіб ? слідчих цих органів, а відповідні державні установи ? слідчі підрозділи та підрозділи дізнання.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ і підрозділи дізнання.
Згідно положень статті 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого, в тому числі, починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
На підставі пункту 5 частини другої статті 39-1 КПК України, керівник органу дізнання уповноважений здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, користуючись при цьому повноваженнями дізнавача.
Як вбачається з матеріалів скарги, депутат Пісочинської селищної ради ОСОБА_2 подав скаргу на бездіяльність саме уповноважених осіб відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою його про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.279 КК України від 08 жовтня 2021 року.
Разом з тим, наказами Голови Національної поліції України №955 від 08.12.2020 «Про затвердження змін до Структури територіальних органів поліції» та №1021 від 23.12.2020 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області» з метою приведення штатів територіальних органів у відповідність до структури Національної поліції України від 06.11.2015 внесено зміни щодо структурних підрозділів відповідних відділів та відділень поліції на території області, та створено СВ відділення поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, дізнавачі якого здійснюють дізнання у межах територіальної юрисдикції, яка до внесення змін відносилась до СВ Люботинського ВП Харківського ВПГУНП в Харківській області, що відноситься до територіальної юрисдикції Люботинського міського суду Харківської області.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що скарга, оскільки вона не підсудна Харківському районному суду Харківської області, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Також, скаржнику необхідно роз'яснити право звернення з даною скаргою до суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.303, 304 КПК України, слідчий суддя, ?
Повернути скаргу депутата Пісочинської селищної ради ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.351 КК України від 08 жовтня 2021 року? особі, яка її подала.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчисляється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1