Справа № 626/2786/21
провадження № 1-кп/632/134/21
12 жовтня 2021 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221090000286 від 12.07.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 1 КК України, -
12 жовтня 2021 до Первомайського міськрайонного суду Харківської області, після зміни підсудності, надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , який органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 1 КК України.
В той же день ухвалою судді вказані матеріали призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, у зв'язку з відсутністю можливості у суду належним чином повідомити останню про день, час та місце розгляду справи.
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 13.07.2021 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою від 08.09.2021 продовжено до 12.10.2021. Отже, строк дії запобіжного заходу закінчується 12.10.2021, у зв'язку з чим прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
При винесенні вказаної ухвали судом встановлено наявність ризиків, передбачених пунктом 1 та пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, які наразі не зменшились, та існують на даний час, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, а саме за умови застосування запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, встановити контакт із потерпілою ОСОБА_6 та, зокрема, користуючись колишніми сімейними відносинами, плинути на останню шляхом погроз чи вмовлянь з метою надання нею неправдивих свідчень органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити та скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Обвинувачений виказав заперечення проти заявленого прокурором клопотання, просить застосувати до нього домашній арешт, посилався на те, що мешкає окремо, мати та брат хворіють, зобов'язується з'являтися до суду на першу ж вимогу.
Захисник також просила змінити запобіжний захід на домашній арешт обґрунтовуючи клопотання тим, що її підзахисний хворіє, буде вчасно з'являвся на виклики.
Заслухавши учасників кримінального провадження, суд, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, має перевагу над принципом поваги до свободи особистості, доходить подальшого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Суд вважає, що з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення зазначеного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Під час вирішення клопотання про продовження строків тримання під вартою суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи й судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами, а також, що окрім загальної складності справи, існують особливі обставини, пов'язані з конкретним становищем обвинуваченого, які виправдовують його тримання під вартою протягом такого строку (наприклад рішення у справі «Еререн проти Німеччини» (Ereren v. Germany), заява № 67522/09, пп. 64 та 65, від 6 листопада 2014 року).
Отже, суд вважає, що наведені прокурором у підготовчому судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися, а продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку та забезпечить виконання завдань кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України.
Оцінюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тримання під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров'я, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому в межах, встановлених статтею 197 КПК України.
Крім того, суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а отже клопотання захисника задоволенню не підлягає, т.я. на підтвердження викладеного в клопотанні не надано жодного доказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», залишити без змін і вважати продовженим на 60 діб, тобто по 10 грудня 2021 року, включно.
В задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1