Справа№ 953/13184/21
н/п 3/953/3201/21
"30" липня 2021 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.06.2021 р. серії ВАБ № 466268, 22.06.2021 в м. Харків по вул. Амурська біля ст. метро «Ак. Барабашова» на зупинці громадського транспорту гр. ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів в автомобілі «Mercedes» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , без ліцензії та реєстрації суб'єкта фізичної особи підприємця.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як вчинення правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, будь-яких клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в зазначеній справі з наступних підстав.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 164 ч. 1 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в здійсненні діяльності, яка містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, якою адміністративним правопорушенням (проступком) визначено протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які мають зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Автор протоколу про адміністративне правопорушення надає до суду лише протокол про адміністративне правопорушення від 22.06.2021 р. серії ВАБ № 466268, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, та рапорт працівника поліції, в якому зазначено, що виявлено гр.. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відносно нього складений протокол.
Разом з цим, сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діянні ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не зазначено самої суті адміністративного правопорушення.
Також, важливою ознакою господарської діяльності є, зокрема, її систематичність. У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ст.164 КУпАП, не встановлено і не наведено такої систематичності.
Відповідно до правової позиції, визначеної у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності п.4 - систематичною вважається діяльність у разі, коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року не менш ніж три рази. У такому випадку громадяни зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємництва. При невиконанні останньої вимоги настає відповідальність за ст.164 КУпАП.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах
про адміністративні правопорушення. Висновки викладені Європейським судом справедливості у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є одним з джерел національного права, а отже є обов'язковими до виконання державною Україна.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в протоколі 22.06.2021 р. серії ВАБ № 466268, складеному відносно ОСОБА_1 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Фактично докази провадження ОСОБА_1 саме господарською діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити, що у ч. 3 ст. 62 Конституції України закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Всі сумніви, які маються в матеріалах справи, відповідно до ст. 62 Конституції України, трактуються на користь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 164, ст. ст. 9, 247, 268, 283-285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів, апеляція на яку подається через районний суд.
Суддя - Г.А. Зуб