12 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 638/6649/21
провадження № 1-кп/638/1215/21
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220480000294 від 04 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07 травня 2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за частиною першою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців;
- 07 листопада 2003 року Ленінським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців;
- 09 квітня 2004 року Ленінським районним судом м. Харкова за частиною другою статті185, частиною другою статті186, статті 70, частиною четвертою статті 70, статті 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 3 місяці;
- 14 грудня 2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців;
- 26 січня 2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки;
- 27 березня 2012 року Ленінським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 190, статті 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць;
- 15 червня 2016 року Ленінським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення долі строком 4 роки ;
- 16 лютого 2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186, частиною четвертою статті 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць;
засудженого 24 червня 2021 року Ленінським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 186 КК України,
03 лютого 2021 року, близько 14 годин 20 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку № 117 по вул. Клочківській у м. Харкові, побачив незнайомого йому раніше потерпілого ОСОБА_10 який знаходився на лавочці біля вказаного будинку та вживав алкогольні напої. Після чого у ОСОБА_8 виник умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном.
Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливого мотиву з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілого ОСОБА_10 , та вступив з ним у бесіду, в ході бесіди, потерпілий ОСОБА_10 , почав засинати, у цей час ОСОБА_8 використовуючи безпорадний стан потерпілого, дістав з його внутрішнього карману куртки, мобільний телефон «Хіаоmі Мі 10 Lite», який згідно з висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 21 від 12 лютого 2021 року коштує 7833 грн 00 коп. та сховав зазначений мобільний телефон собі до кишені та почав залишати місце вчинення кримінального правопорушення. У цей час потерпілий ОСОБА_10 прокинувся та виявив, що його мобільний телефон відсутній, та що ОСОБА_8 починає втікати, після чого ОСОБА_10 намагався схопити ОСОБА_8 за куртку та почав гукати останнього, але ОСОБА_8 вдалося втекти та залишити місце скоєння злочину.
У подальшому ОСОБА_8 викраденими майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальні збитки потерплому ОСОБА_10 згідно з висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 21 від 12 лютого 2021 у сумі 7833 грн. 00 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд кваліфікує за частиною другою статті 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у в скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого ОСОБА_8 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_10 подав до суду заяву, в якій просив розглядати кримінальне провадження без його участі, цивільний позов не заявляв.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні.
Оскільки обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений частиною другою статті 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Вивченням даних про особу ОСОБА_8 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за корисливі кримінальні правопорушення проти власності, засуджений вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року до покарання у виді реального позбавленням волі, неодружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, є пенсіонером за втратою годувальника, інвалідом 2-ї групи, з 2011 року спостерігався в психоневрологічному диспансері з діагнозом - легка розумова відсталість, востаннє звертався у 2016 році, на обліку у наркологічному диспансері не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Відповідно до статті 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховуючи характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого злочину, його наслідки, той факт, що викрадене майно повернуто потерпілому, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, у сукупності із даними, що характеризують особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, а саме, що він шкодує, що його діями завдано шкоду, свою провину визнав повністю та щиро розкаявся, вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини другої статті 186 КК України, оскільки на думку суду таке покарання необхідне для виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 був засуджений 24 червня 2021 року за вироком Ленінським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, який набрав законної сили.
Кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні він вчинив 03 лютого 2021 року, тобто до ухвалення вищевказаного вироку суду.
Виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені частиною четвертою статті 70 КК, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин, остаточне покарання ОСОБА_8 належить призначити за правилами частини четвертої статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Таким чином, приймаючи рішення про строк покарання, що підлягає відбуттю, суд відповідно до вимог частини четвертої статті 70 КК України зараховує в строк остаточно призначеного покарання частково відбуте за попереднім вироком за правилами, передбаченими статтею 72 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказі суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 349, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
На підставі частини четвертої статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року, більш суворим за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_8 до відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Зарахувати в строк покарання частково відбуте покарання, призначене за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту початку відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року, а саме, з 05 квітня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 21 від 12 лютого 2021 року у розмірі 7 833 (сім тисяч вісімсот тридцять три) гривні 00 копійок.
Речовий доказ - мобільний телефон Xiaomi Mi Note 10 Lite - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_10 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1