Справа № 396/1409/21
Провадження № 1-кс/396/268/21
12.10.2021 року м. Новоукраїнка Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна середня, учасник бойових дій, одружений, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , осіб похилого віку на утриманні не має, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,
по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12021121080000325 від 12.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
Старший слідчий СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 12.10.2021 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_5 .
З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Із змісту даного клопотання вбачається, що 12 жовтня 2021 року, близько 03.00 год. ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, після виниклого раптового конфлікту, на підгрунті ревнощів зі своєю дружиною ОСОБА_8 , діючи умисно та цілеспрямовано, взяв зі свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , дві гранати РГД - 5 та маючи злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, попередньо по мобільному зв“язку дізнавшись місцезнаходження своєї дружини ОСОБА_9 , пройшов до АДРЕСА_2 , де помітивши дружину ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тримаючи в обох руках по гранаті РГД - 5, попрохав їх зупинитися на місці та бажаючи продемонструвати свою мниму перевагу над іншими, з метою залякати ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , повідомив, що бажає взірвати себе за допомогою вказаних гранат.
Не реагуючи на зауваження присутніх, ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до загальноприйнятих в суспільстві норм поведінки, почав наголошувати на бажанні підірватися. Не бажаючи припинення своїх протиправних дій, нехтуючи загальнолюдськими правилами співіснування і нормами моралі, порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов проживання людей, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, діючи з особливою зухвалістю, розуміючи, що він знаходиться в громадському місці, привів у бойовий стан гранату РГД - 5 та кинув її на узбіччя вулиці, після чого відбувся вибух.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, висловивши самовпевненість у безкарності його протиправних дій, з хуліганських спонукань, демонстративно з метою залякування оточуючих, аналогічним чином вчинив із другою гранатою РГД - 5, кинувши її на узбіччя вулиці, внаслідок чого виник другий вибух.
Внаслідок вчинення вказаних хуліганських дій, був пошкоджений паркан, який розташований напроти домоволодіння АДРЕСА_3 та який належить ПАТ “Укртелеком”.
Своїми діями, які продовжувались близько 20 хвилин, ОСОБА_5 порушив нормальний спосіб життя та відпочинку жителів оточуючих будинків, а також присутніх ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого до нанесення тілесних ушкоджень, гранати РГД - 5.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в клопотанні слідчого, щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання.
Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила обрати альтернативний, більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор, слідчий під час розгляду, клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , які просили застосувати інший запобіжний захід не пов"язаний з позбавленням волі, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.
Встановлено, що 12.10.2021 року ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (а.к. 38-42).
Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Об'єктивна підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події від 12.10.2021 року (а.к. 11-12), протокол огляду місця події від 12.10.2021 року (а.к. 13-14), протоколами допиту свідків ОСОБА_8 від 12.10.2021 року (а.к. 15-17), ОСОБА_10 від 12.10.2021 року (а.к. 18-19), ОСОБА_12 від 12.10.2021 року (а.к. 20-21), ОСОБА_13 від12.10.2021 року (а.к. 22), ОСОБА_14 від 12.10.2021 року (а.к. 23) при цьому свідки попореджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірної інформації, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.10.2021 року (а.к. 24-26), протоколом допиту підозрюваного від 12.10.2021 року (а.к. 43-44).
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 28 років від народження, зареєстрованого АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , учасник бойових дій, одружений, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , осіб похилого віку на утриманні не має, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, не працює, раніше судимий 31.10.2019 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. Судимість в установленому законом порядку знята та погашена.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме можливість:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки особа обгрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні, і в разі доведення його вини у вчиненні вказаного злочину йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Враховуючи ту обставину, що органами досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії спрямовані на встановлення обставин даного злочину та збирання речових доказів, які в подальшому можуть бути використанні для доведення або спростування вини ОСОБА_5 тому є підстави вважати, що існують ризики втрати речових доказів, у разі застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
- незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть змоги дослідити повно, всебічно та неупереджено обставини у кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати що підозрюваний намагатиметься вчинити незаконний вплив на свідків, які допитані в даному кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи особу підозрюваного, який обгрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, хоч на даний час являється в силу ст. 89 КК України особою яка не має судимостей, однак застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд, вважає за необхідне скористатися правом, наданим ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вчинено із погрозою застосуванням насильства та міг спричинити загибель людей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 11 год. 25 хв. 12.10.2021 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 11.12.2021 року о 11.25 год.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Повний текст ухвали складено 12.10.2021 року і оголошено учасникам провадження 12.10.2021 року о 18.00 годині.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1