18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2021 р. м. Черкаси справа № 925/283/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В., розглянувши без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб подання Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у справі № 925/283/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Атлантік», м. Черкаси
про стягнення 94 499 грн 99 коп.,
11 жовтня 2021 року до суду надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Атлантік», ЄРДПОУ 40645226, адреса місця роботи: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 102, у праві виїзду за межі України до виконання боржником - юридичною особою своїх зобов'язань перед ТОВ «Укррос-транс», за рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/283/21 від 07.07.2021.
Звертаючись до суду із поданням Приватний виконавець зазначив, що станом на 22 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Атлантік» не виконало свої зобов'язання перед стягувачем; з моменту відкриття виконавчого провадження боржник, в особі керівника, всіляко намагається уникнути зобов'язання по погашенню заборгованості та затягує виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали подання Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича, матеріали справи № 925/283/21 в частині, що його стосуються, та оцінивши їх у сукупності суд, вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.06.2021 у справі №925/283/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Атлантік” (вул. Святотроїцька, 102, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 40645226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос-транс” (вул. Березнева, 10, к. 310, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 30056859) заборгованість за договором оренди рухомого складу, придатного для перевезення наливних вантажів, № 190827-ЗП05-01 від 27 серпня 2019 року в розмірі 94 499,99 грн та 2 270,00 грн судового збору
07 липня 2021 року Господарський суд Черкаської області на виконання рішення від 07.06.2021 у справі №925/283/21 видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиційна компанія “Атлантік” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос-транс” заборгованість в розмірі 94 499,99 грн та 2 270,00 грн судового збору.
Постановою від 16.07.2021 приватний виконавець Недоступ Д.М. за наказом Господарського суду Черкаської області від 07.07.2021 у справі №925/283/21 відкрив виконавче провадження № 66114713.
Постанову про відкриття виконавчого провадження керівник боржника отримав 21.07.2021.
В ході примусового виконання виконавчого документа приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та направлено запити у відповідні інстанції з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, доходів боржника.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, боржникові на праві власності нерухомість не належить.
Згідно відповіді Територіального сервісного центру 7141 Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
Згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби України у Черкаській області встановлено, що сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована.
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області встановлено, що земельні ділянки за боржником не зареєстровані.
Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що боржник не є власником значних пакетів акцій емітентів (10% і більше) акцій приватних акціонерних товариств (5% і більше) та публічних акціонерних товариств.
Згідно відповіді Державної служби морського та річкового транспорту України за боржником плавзасоби не зареєстровані.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби боржник має відкриті рахунки (в тому числі і валютні) в АБ "ОТП Банк". Виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків боржника (кошти на рахунках відсутні).
Згідно відповіді ГУ Держпраці в Черкаській області майно, яке підлягає реєстрації в територіальних органах установи та обліковується за товариством відсутнє.
Згідно відповіді АТ «Укрзалізниця» зареєстровані за підприємством залізничний транспорт, залізничне обладнання та споруди також відсутні.
Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби України, встановлено, що керівник боржника, Краснюк Д.І. має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 11.04.2014 органом видачі 7101, та дійсний FТ № 168784 виданий 08.11.2018 органом видачі 7110.
28.07.2021 на офіційну електронну адресу підприємства, приватним виконавцем було надіслано вимогу про надання інформації щодо майнового стану боржника та загального балансу підприємства та вимога особисто з'явитися до приватного виконавця для дачі пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документу.
30.07.2021 приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено виїзд за адресою місцезнаходження юридичної особи: Черкаська обл., м. Черкаси. вул. Святотроїцька, буд. 102, та встановлено, що на першому поверсі будівлі знаходиться магазин одягу, туристичне агентство, офіс поставки автомобілів з США, спортивний магазин/ На другому поверсі знаходяться два офісних приміщення, двері одного з яких зачинені, в іншому знаходиться інша юридична особа, працівники якої повідомили що ніколи за даною адресою боржник не знаходився. Виконавчі дії не проводились.
20.08.2021 на адресу боржника надіслано вимогу виконавця із зобов'язанням керівника боржника з'явитися до виконавця для дачі пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документу.
01.09.2021 приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено повторний виїзд за адресою місцезнаходження юридичної особи: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 102, та встановлено, що двері офісу на другому поверсі зачинені. Зі слів працівників магазину на першому поверсі будівлі, боржник в цій будівлі не знаходиться.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до частин 5, 6 статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України” поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Водночас, як зазначалося вище у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, а також відсутні грошові кошти на рахунках.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
У листі Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України” зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Отже, Законом України “Про виконавче провадження” закріплено право виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:
- коли ця особа є боржником;
- невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.
Статтею 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України” передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
Закон України “Про виконавче провадження” є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України “Про виконавче провадження”.
За змістом ч. 1 ст. 53 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
За змістом ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
Отже, неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи товариства не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення приватним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
З матеріалів справи не вбачається, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов'язок у юридичної особи є всі реальні можливості.
Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливістю його виконання за відсутності майна та коштів.
Отже, приватним виконавцем не надано суду належних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та ним вичерпано всі заходи, надані йому Законом України “Про виконавче провадження”.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд
Подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Атлантік» Краснюка Дмитра Ігоровича за наказом Господарського суду Черкаської області від 07 липня 2021 року у справі № 925/283/21 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам та приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Дмитру Миколайовичу.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя Олег ЧЕВГУЗ