вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" вересня 2021 р. Справа№ 910/2735/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
секретар Рибчич А.Ю.
за участю
представників: позивача - не з'явились
відповідача - не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 р. (повний текст складено 29.06.2021 р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія"
про забезпечення позову
у справі № 910/2735/21 (суддя - Турчин С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара"
про стягнення 7052516,23 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія"
про визнання договору недійсним
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська транспортна логістична компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфара» про стягнення 6545126,91 грн, з яких: 6411000,00 грн основного боргу, 26825,38 грн 3% річних, 107301,53 грн пені.
Вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором суборенди залізничного рухомого складу 09/11-2020 від 09.11.2020 р.
Також у лютому 2021 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" (рухоме та нерухоме) та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфара", і знаходяться у нього чи інших осіб в рамках ціни позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" про забезпечення позову.
15.04.2021 р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" про забезпечення позову, з метою забезпечення позову у справі № 910/2735/21 накладено арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфара", і знаходяться у нього чи інших осіб в рамках ціни позову - 6545126,00 грн, в тому числі на всі розрахункові рахунки, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфара" на день подання цієї заяви та які будуть відкритті після подання даної заяви про забезпечення позовної заяви.
27.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара" звернулося до Господарського суду міста Києва із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. у справі № 910/2735/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. у справі № 910/2735/21, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. у справі № 910/2735/21.
У травні 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору недійсним.
У червні 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфара», і знаходяться у нього чи інших осіб в рамках ціни позову в тому числі на всі розрахункові рахунки, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфара» на день подання цієї заяви та які будуть відкриті після подання даної заяви про забезпечення позовної заяви.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 р. у справі № 910/2735/21 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" про забезпечення позову.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2735/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 28.09.2021 р.
З 16.08.2021 р. по 17.09.2021 р. головуючий суддя Буравльов С.І. перебував у щорічній черговій відпустці.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4741/21 від 27.09.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2735/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2735/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 р. справу № 910/2735/21 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" вкотре просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфара", і знаходяться у нього чи інших осіб в рамках ціни позову, в тому числі на всі розрахункові рахунки, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфара" на день подання цієї заяви та які будуть відкриті після подання даної заяви про забезпечення позовної заяви.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара" систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за договором суборенди залізничного рухомого складу № 09/11-2020 від 09.11.2020 р., ухиляється від виконання своїх обов'язків в добровільному порядку. Також заявник посилається на незадовільний фінансовий стан відповідача, відсутністю у останнього нерухомого майна, невиконання у добровільному порядку рішень судів, а також наявністю судових проваджень, відповідачем у яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара".
На підтвердження незадовільного фінансового стану Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара" заявник посилається на довідку та листи Акціонерного товариства Комерційний банк "Глобус", Акціонерного товариства "Альфа-Банк", Акціонерного товариства "Перший міжнародний банк", Акціонерного товариства "Мегабанк", які надані у межах виконавчого провадження ВП №65277260, за змістом яких на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" відсутні грошові кошти.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара" заяву про забезпечення позову вважає необґрунтованою, посилаючись на відсутність систематичного невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, відсутність намірів у відповідача реалізувати своє майно (залізничні вагони) та відсутність будь-якого ризику утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, відсутність обґрунтованих фактів, що права позивача не будуть поновлені у випадку, якщо суд прийме відповідне рішення.
Так, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.
Також заявником не надано доказів стосовно адекватності та співмірності вказаного заходу забезпечення позову заявленим вимогам.
Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.
Посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено, ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором суборенди залізничного рухомого складу та штрафних санкцій.
Однак в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено належного обґрунтування того, що в разі невжиття судом таких заходів є загроза утруднення виконання або загроза невиконання рішення господарського суду. До того ж накладення арешту на грошові кошти відповідача може негативно вплинути на господарську діяльність останнього.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфара» та скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 р. у справі № 910/2735/21.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 р. у справі № 910/2735/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська транспортна логістична компанія".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 12.10.2021 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В.Андрієнко
В.В. Шапран