36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.10.2021 Справа № 917/1258/21
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ», код ЄДРПОУ 40646785, Місцезнаходження: 18001, Черкаська обл., Черкаський р- н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 221
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрогазсервіс», код ЄДРПОУ 13959253, Місцезнаходження: 36003, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Балакіна, буд. 8
про стягнення 82 796,91 грн.
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрогазсервіс» про стягнення 82 796,91 грн. заборгованості за Договором №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року, у тому числі: сума боргу (основного зобов'язання) у розмірі 58 044,00 грн., штраф у розмірі 17 413,20 грн., пеня у розмірі 2 498,28 грн., 24% річних у розмірі 3 969,26 грн. та інфляційні витрати (сума інфляційного збільшення) у розмірі 872,17 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач порушив зобов'язання за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи.
Так, ухвала суду від 11.08.21 року була надіслана учасникам справи 13.08.2021 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали позивачем отримана 17.08.21.
Копія ухвали суду, яка направлялася за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена позивачем у позові і співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду із поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", дата відмітки - 19.08.21.
Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018р. у справі №910/177797/17.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням терміну зберігання", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив.
Станом на 11.10.2021 року відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.
Прийняття рішення судом відкладалося.
11.10.21 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прозорі закупівлі Черкаси» (надалі - Виконавець та/або Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково- виробниче підприємство «Агрогазсервіс» (надалі - Замовник та/або Відповідач) укладений Договір №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець взяв на себе зобов'язання щодо надання Замовнику консультаційних та інформаційних послуг із супроводу участі у двох закупівлях з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-006132-С, предмет закупівлі: «Технічне переоснащення засобів вимірювальної техніки вимірювального комплексу комерційного вузла обліку газу котельні №1 КП "Смілакомунтеплоенерго" по вул. Чорновола, 72 а в м. Сміла, Черкаської області», процедура закупівлі: спрощена закупівля, та з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-001419-а, предмет закупівлі: «Технічне переоснащення засобів вимірювальної техніки вимірювального комплексу комерційного вузла обліку газу котельні №7 КП "Смілакомунтеплоенерго" по вул. 40-років Перемоги, 5 в м. Сміла, Черкаської області», процедура закупівлі: спрощена закупівля (далі разом - Закупівлі, а кожна окремо - Закупівля), що проводиться згідно положень Закону України «Про публічні закупівлі» №922-УІІІ від 25.12.2015 року (надалі - Закон), яка здійснюється з використанням веб- порталу Уповноваженого органу «Prozorro» (надалі - Послуги), а Замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані Послуги.
Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість Послуг по кожній із закупівель з ідентифікаторами ІІА-2021-03-17-006132-С та ІІА-2021-03-17-001419-а становить 10 % (десять відсотків) від вартості договору підписаного із Замовником за результатами * зазначених тендерів, в іншому випадку - вартість Послуг по одній закупівлі становить 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ.
Згідно п. 3.2 Договору, Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем Послуг в термін, що не може перевищувати 3 (трьох) робочих днів після прийняття замовником (у розумінні Закону) Закупівлі рішення за результатами тендеру.
Згідно п. 4.1 Договору, Надання Послуг за Договором підтверджується підписаним (-ми) Сторонами Актом (-ами) приймання-передачі наданої (-их) послуги (-уг) (надалі - «Акт»), Акт підписується Виконавцем та надсилається Замовнику. Замовник зобов'язаний впродовж 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання Акту підписати Акт або направити Виконавцю мотивовані заперечення проти підписання Акту із зазначенням причин не підписання Акту та строків усунення недоліків у наданих Послугах.
Згідно п. 5.2 Договору, у випадку затримки або оплати не у повному розмірі вартості Послуг, Замовник зобов'язаний самостійно розрахувати та сплатити Виконавцю суму боргу (основного зобов'язання) з урахуванням пені, що обраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання зобов'язань Замовника по оплаті Послуг більше ніж на 10 (десять) днів поспіль, Замовник зобов'язаний додатково сплатити Виконавцю штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від вартості Послуг.
Як зазначає позивач, по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-006132-с рішення за результатами тендеру прийняте « 31» березня 2021 року, опубліковано замовником закупівлі (у розумні Закону) на веб-порталі Уповноваженого органу «Prozorro» повідомлення про намір укласти договір із Відповідачем, а « 15» квітня 2021 року укладено з Відповідачем договір №42/21 на загальну суму (вартість договору) 201 470,40 грн. (двісті одна тисяча чотириста сімдесят гривень 40 коп.) за результатами закупівлі (тендеру);
по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-001419-а рішення за результатами тендеру прийняте « 31» березня 2021 року, опубліковано замовником закупівлі (визначення згідно Закону) на веб-порталі Уповноваженого органу «Prozorro» повідомлення про намір укласти договір із Відповідачем, а « 15» квітня 2021 року укладено з Відповідачем договір №43/21 на загальну суму (вартість договору) 378 973,20 грн. (триста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 20 коп.) за результатами закупівлі (тендеру).
Крім того, позивач зазначає, що між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт приймання-передачі послуг №ТО-ООЮ від « 30» квітня 2021 року складений на підставі Договору (надалі - Акт).
Відповідно до п. 1.1 Акту, Виконавець передав, а Замовник прийняв консультаційні та інформаційні послуги із супроводу Замовника участі у закупівлях з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-006132-е, предмет закупівлі: «Технічне переоснащення засобів вимірювальної техніки вимірювального комплексу комерційного вузла обліку газу котельні №1 КП "Смілакомунтеплоенерго" по вул. Чорновола, 72 а в м. Сміла, Черкаської області», процедура закупівлі: спрощена закупівля, та з ідентифікатором ІІА-2021-03-17- 001419-а, предмет закупівлі: «Технічне переоснащення засобів вимірювальної техніки вимірювального комплексу комерційного вузла обліку газу котельні №7 КП "Смілакомунтеплоенерго" по вул. 40-років Перемоги, 5 в м. Сміла, Черкаської області», процедура закупівлі: спрощена закупівля, що проводилися згідно положень Закону України «Про публічні закупівлі» №922-УІІІ від 25.12.2015 року, загальною вартістю послуг 58 044,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сорок чотири гривні 00 коп.).
Відповідно до п. 1.3. Акту, підписанням Акту Замовник підтвердив факт належного надання послуг Виконавцем відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 1.4. Акту, підписуючи Акт Замовник підтвердив відсутність будь- яких претензій до Виконавця стосовно якості, строків та повноти наданих послуг, вказаних у п. 1.1 Акту.
За розрахунком позивача, починаючи з « 15» квітня 2021 року в термін до « 20» квітня 2021 року (три робочі дні від дати підписання Відповідачем договорів №42/21 та №43/21), у Відповідача перед Позивачем виникло зобов'язання сплатити вартість Послуг по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-006132-с у розмірі 20 147,04 грн. (двадцять тисяч сто сорок сім гривень 04 коп.) (201470,40*10% =20147,04), по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-001419-а у розмірі 37 897,32 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 32 коп.) (378 973,20*10%=37 897,32), всього у розмірі 58 044,36 грн. (20147,04+37 897,32=58 044,36), але, в порушення умов Договору, Відповідач не сплатив Позивачу вартість Послуг, чим порушив виконання свого грошового зобов'язання перед Позивачем на загальну суму 58 044,00 грн.
Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача за надані послуги становить 82 796,91 грн., у тому числі: сума боргу (основного зобов'язання) за Договором №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року у розмірі 58 044,00 грн., штраф у розмірі 17 413,20 грн., пеня у розмірі 2 498,28 грн., 24% річних у розмірі 3 969,26 грн. та інфляційні витрати (сума інфляційного збільшення) у розмірі 872,17 грн. Вказаний розмір заборгованості позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.
На підтвердження своїх доводів позивачем до матеріалів позовної заяви додано наступні документи: копії договору №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року, Акту приймання-передачі послуг №-ТО-0010 від 30.04.2021 року; Інформацію з сайту https://usr.miniust.gov.ua/content/free-search щодо ТОВ «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» (код ЄДРПОУ 40646785); Інформацію з сайту https://usr.mmiust.gov.ua/content/free-search щодо ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агрогазсервіс» (код ЄДРПОУ 13959253); Розрахунок штрафних санкцій: пені, інфляційних витрат та 24 % річних; Інформацію з сайту https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-17-006132-с. щодо закупівлі UA-2021-03-17-006132-с; Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-03-17-006132- с з сайту https.V/prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-17-006132-с; копію Договору №42/21 від 15.04.2021 року укладеного за результатами закупівлі UA-2021-03-17-006132-с з сайту https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021 - 03-17-006132-с; Інформація з сайту https://prozorro. gov.ua/tender/UA-2021-03-17-001419-а. щодо закупівлі UA-2021-03-17-001419-a; Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-03-17-001419- а з сайту https.V/prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-17-001419-а; копію Договору №43/21 від 15.04.2021 року укладеного за результатами закупівлі UA-2021-03-17-001419-аз сайту https ://prozorro. gov.ua/tender/UA-2021 - 03-17-001419-а.
При ухваленні рішення суд виходив з наступного.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини з надання послуги, які регулюються, зокрема, главою 63 ЦК України.
Так, у відповідно до положень ст. 901-903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи (договором, актом приймання-передачі) підтверджується, що позивачем на виконання вимог Договору надані послуги на загальну суму 58 044,00 грн.
Сторони передбачили, що згідно п. 3.2 Договору, Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем Послуг в термін, що не може перевищувати 3 (трьох) робочих днів після прийняття замовником (у розумінні Закону) Закупівлі рішення за результатами тендеру.
Судом встановлено, що:
- по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-006132-с рішення за результатами тендеру прийняте « 31» березня 2021 року, опубліковано замовником закупівлі (у розумні Закону) на веб-порталі Уповноваженого органу «Ргогогго» повідомлення про намір укласти договір із Відповідачем, а « 15» квітня 2021 року укладено з Відповідачем договір №42/21 на загальну суму (вартість договору) 201 470,40 грн. (двісті одна тисяча чотириста сімдесят гривень 40 коп.) за результатами закупівлі (тендеру).
- по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-001419-а рішення за результатами тендеру прийняте « 31» березня 2021 року, опубліковано замовником закупівлі (визначення згідно Закону) на веб-порталі Уповноваженого органу «Ргогогго» повідомлення про намір укласти договір із Відповідачем, а « 15» квітня 2021 року укладено з Відповідачем договір №43/21 на загальну суму (вартість договору) 378 973,20 грн. (триста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 20 коп.) за результатами закупівлі (тендеру).
Отже, починаючи з « 15» квітня 2021 року в термін до « 20» квітня 2021 року (три робочі дні від дати підписання Відповідачем договорів №42/21 та №43/21), у Відповідача перед Позивачем виникло зобов'язання сплатити вартість Послуг по закупівлі з ідентифікатором ІІА-2021-03-17-006132-с у розмірі 20 147,04 грн. (двадцять тисяч сто сорок сім гривень 04 коп.) (201470,40*10% =20147,04), по закупівлі з ідентифікатором ІІА- 2021-03-17-001419-а у розмірі 37 897,32 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 32 коп.) (378 973,20*10%=37 897,32), всього у розмірі 58 044,36 грн. (20147,04+37 897,32=58 044,36).
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем наданих позивачем послуг на виконання договору №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості по договору №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року у розмірі 58 044,00 грн.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача наступних нарахувань:
- штраф у розмірі 17 413,20 грн.,
- пеня у розмірі 2 498,28 грн.,
- 24% річних у розмірі 3 969,26 грн.
- інфляційні витрати (сума інфляційного збільшення) у розмірі 872,17 грн.
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 5.2 Договору сторони узгодили, що у випадку затримки або оплати не у повному розмірі вартості Послуг, Замовник зобов'язаний самостійно розрахувати та сплатити Виконавцю суму боргу (основного зобов'язання) з урахуванням пені, що обраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання зобов'язань Замовника по оплаті Послуг більше ніж на 10 (десять) днів поспіль, Замовник зобов'язаний додатково сплатити Виконавцю штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від вартості Послуг.
Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті Послуг за Договором у сумі 58 044,00 грн., більше ніж на 10 (десять) днів поспіль Виконавцем (Позивачем) нарахований Замовнику (Відповідачу) штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від вартості Послуг у сумі 17 413,20 грн. (58 044,00*30%=17 413,20) та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, за період прострочення з « 21» квітня 2021 року по « 02» серпня 2021 року, у розмірі 2 498,28 грн. (детальний розрахунок додано до позовної заяви).
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон», розрахунок виконано вірно, а тому саме у вказаних розмірах заявлені вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного Кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського Кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 24% річних у розмірі 3 969,26 грн. та інфляційних витрат (сума інфляційного збільшення) у розмірі 872,17 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Суд при вирішенні спору враховує, що в п. 5.5 Договору, Сторони погодили, що проценти за прострочення грошових зобов'язань нараховуються у розмірі 24 % річних.
На підставі наведених положень статті 625 Кодексу та умов договору позивач нарахував відповідачу проценти за прострочення грошових зобов'язань по ставці 24% річних за період з « 21» квітня 2021 року по « 02» серпня 2021 року у розмірі 3 969,26 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 26 коп.) та інфляційні витрати за період травень- червень 2021 року у розмірі 872,17 грн. (вісімсот сімдесят дві гривні 17 коп.) (детальний розрахунок 24% річних та інфляційних витрат додані до позовної заяви), які також просить стягнути з останнього.
Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що нараховані позивачем розмір 24% річних за вказані періоди та інфляційних витрат не перевищують розміру можливого стягнення, тому вимоги позивача у цій частині підлягають до задоволення у сумі, яка нарахована позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач вартість наданих послуг не оплатив, тверджень позивача не спростував, відзиву на позов суду не надав, хоча був належним чином судом повідомлений про розгляд справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі даного позову позивачем сплачено 2270,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 357 від 28.07.2021. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 29.07.21.
Оскільки позов підлягають задоволенню у повному обсязі, то відповідно витрати на сплату судового збору відшкодуванню підлягають у розмірі 2270,00 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.
На підтвердження наданих адвокатом Лоза Г.П. послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги № 05/02/2021 від 05.02.2021, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» та Адвокатським об'єднанням «Сидоров та Партнери», згідно з пунктом 1.4 якого для безпосереднього вчинення дій, пов'язаних з наданням правової допомоги замовнику за даним договором виконавець має право залучати серед інших адвоката Лозу Ганну Петрівну (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 001286 від 15.05.2020, видане Радою адвокатів Черкаської області), додаткову угоду №5 від 28.07.2021 до договору надання правової допомоги №05/02/2021 від 05.02.2021, акт приймання-передачі наданих послуг №СП-0059 від 08.10.2021, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лозою Г.П.
Про оплату позивачем правничих послуг свідчить платіжне доручення №391 від 08.10.2021 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ» на користь Адвокатського об'єднання «Сидоров та Партнери» 15000 грн за надання правової допомоги за договором в редакції додаткової угоди №5 від 28.07.2021.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України).
Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як вбачається зі змісту додаткової угоди №5 від 28.07.2021 до договору надання правової допомоги №05/02/2021 від 05.02.2021, сторони доповнили пункт 3.1 договору, та визначили, що вартість послуг (гонорару) з надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ», як позивачу, у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрогазсервіс» про стягнення заборгованості за Договором №568 про надання послуг від « 25» березня 2021 року становить 15 000 грн, що може бути розраховано як 3000 грн за кожну годину роботи адвоката.
У акті приймання-передачі наданих послуг №СП-0059 від 08.10.2021 та у детальному описі робіт (наданих послуг), зазначено, що загальна вартість виконаних робіт становить 15000,00 грн. Отже, оскільки у договорі сторони визначили розмір гонорару адвоката, а відповідачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті витрат на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача повністю в сумі 15 000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрогазсервіс», код ЄДРПОУ 13959253, Місцезнаходження: 36003, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Балакіна, буд. 8
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЗОРІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРКАСИ», код ЄДРПОУ 40646785, Місцезнаходження: 18001, Черкаська обл., Черкаський р- н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 221 суму боргу (основного зобов'язання) у розмірі 58 044,00 грн., штраф у розмірі 17 413,20 грн., пеню у розмірі 2 498,28 грн., 24% річних у розмірі 3 969,26 грн., інфляційні витрати (суму інфляційного збільшення) у розмірі 872,17 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021 р.
Суддя Киричук О.А.