Рішення від 11.10.2021 по справі 917/1253/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 Справа № 917/1253/21

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ”, код ЄДРПОУ 03361661, 36020, м. Полтава, вул. П. Орлика, 40 а

до ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ), код ЄДРПОУ 43316700, 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 28

про стягнення 93 815,33 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ) про стягнення заборгованості у розмірі 93 815,33 грн., у тому числі: заборгованість по Договору №136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020року за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за жовтень 2020 року в сумі 84 755,75 грн., інфляційні збитки в сумі 7 373,75 грн. та 3% річних у сумі 1 685,83 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору, Споживачем внесено оплату за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечив у повному обсязі.

Крім того, відповідач у відзиві заявив клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін, вирішив відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що предметом даного спору є стягнення з відповідача суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке викладене у відзиві.

Від позивача надійшла відповідь на відзив з наведенням обґрунтувань вимог з врахуванням наведених у відзиві заперечень.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатковим обгрунтуванням своєї позиції.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

27 жовтня 2020 року між КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» (далі - Позивач, Виконавець) та ПІВНІЧНО-СХІДНИМ МІЖРЕГІОНАЛЬНИМ УПРАВЛІННЯМ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ) (далі - Відповідач, Споживач) укладено Договір № 136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Послуги), а Споживач зобов'язується оплачувати Послуги в порядку і умовах, визначених Договором та діючим законодавством.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується надавати СПОЖИВАЧУ послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - ПОСЛУГИ), а СПОЖИВАЧ зобов'язується оплачувати ПОСЛУГИ в порядку і умовах, визначених ДОГОВОРОМ та діючим законодавством.

Відповідно до п.2.2. Договору, об'єкти Споживача, на які надаються Послуги за Договором, та їх адреси визначені в Додатку №1 до Договору.

Розділом 3 Договору визначено порядок обліку наданих Відповідачу послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме, згідно пункту 3.2. Договору:

Облік Послуг по об'єктам за адресами вул. Гоголя, 11, пров. Ломаний, 36, вул. Грабчака, 2, вул. Шевченка, 13, вул. Стешепка, 6, вул. Соборності, 8, вул. Ватутіна, 2, пров. Рибальський, 16А, вул. Чураївни, 1/1 міста Полтави здійснюється вузлами комерційного обліку, які встановлені на водопровідних вводах в приміщеннях санвузлів ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ).

Облік Послуг по відділу ДРАЦС ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ) за адресою вул. Зигіна, 1а здійснюється вузлом обліку, який встановлений на водопровідному вводі в приміщенні санвузла. На водопровідному вводі в будівлю за адресою вул. Зигіна, 1а, в колодязі облаштований загальний комерційний вузол обліку, який належить Державному архіву Полтавської області. Тому вузол обліку ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ) вважається відраховуючим.

Облік Послуг по об'єктам за адресою вул. Полтавський шлях, 54, м. Карлівка здійснюється у співвідношенні від показників загального лічильника Карлівської міської ради на вводі.

Облік Послуг по Котелевському районному ВДВС за адресою вул. Полтавський гилях, 235, смт. Котельва здійснюється у відсотковому співвідношенні від показників загального лічильника Територіального управління Дероісавної судової адміністрації України в Полтавській області на вводі.

Відповідно до п. 4.4. Договору, Споживач сплачує рахунок та акт приймання- передачі послуг водовідведення та водопостачання за надані послуги в повному обсязі в строк не пізніше 2-х робочих днів до закінчення розрахункового місяця. Розрахунок за перевитрати договірної величини, нарахування по актам порушень, пеня та інші платежі, оформлені розрахунками, здійснюється Споживачем самостійно не пізніше 2-х робочих днів до закінчення розрахункового місяця.

Оплата за послуги вважається здійсненою з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

В платіжному дорученні Споживач повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату Договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується Виконавцем в наступній послідовності:

а) оплата пені, інфляції та 3% річних (за наявністю);

б) погашення боргових зобов'язань (за наявністю);

в) оплата поточних платежів;

г) передплата.

Відповідно до п. 4.8. Договору у разі, якщо вартість водопостачання та водовідведення за підсумками розрахункового періоду виявиться більша, ніж величина кошторисних призначень, Споживач зобов'язаний повністю розрахуватися за спожите водопостачання та водовідведення у терміни, передбачені умовами діючого договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що ДОГОВІР набирає чинності з моменту підписання СТОРОНАМИ та скріплення печатками,, і в частині надання Послуг діє до 31.12.2020 р., а в частині їх оплати - до повного виконання.

Відповідно до п. 9.11. Договору, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

За умовами Додаткової угоди №1 до Договору Сторони домовились, що сума Договору на 2020 рік складає 11000 грн.00 коп. (одинадцять тисяч грн.00 коп.)

Як зазначає позивач, в порушення умов договору, Споживачем внесено оплату за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не в повному обсязі. Внаслідок зволікання ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ) від виконання своїх зобов'язань за Договором № 136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020 р., за жовтень 2020 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 84 755,75 грн.

В підтвердження цього позивачем до позовної заяви додано рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, наданого за договором №136-2 від 16.04.2020 року, та зведений реєстр отриманих Позивачем платежів.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 7 373,75 грн. та 3% річних у сумі 1 685,83 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог заявлена до стягнення складає 93 815,33 грн.

Відповідач у відзиві вказав, що грошова вимога Позивача в сумі 84 755, 75 грн. с необгрунтованою оскільки:

- ці кошти не передбачені договорами, що укладені між сторонами;

- погодженню даної суми мала передувати процедура, визначена Законом України «Про публічні закупівлі»;

- навіть, у випадку, якби сторони досягли домовленості щодо грошового забов'язання на вказану суму, таке зобов'язання було б недійсним відповідно до приписів статті 48 Бюджетного кодексу України.

- оскільки заперечується заборгованість перед Позивачем у повному обсязі, відповідно, заперечується і стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що:

- договором передбачено визначення обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення вузлами обліку. Відповідно, оплата проводиться за фактично спожиті обсяги, в порядку, визначеному розділом 4 Договору.

- відповідачем не вчинено жодних дій для отримання бюджетних коштів, необхідних для оплати у повному обсязі за спожиті у бюджетному 2020 році послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, надані Позивачем, відповідно до умов договору № 136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020 року.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказав, що в даному випадку доводи Позивача щодо наявності заборгованості за послуги з централізованого постачання та водовідведення не заслуговують на увагу з огляду на недоведеність та безпідставність останніх.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: копії Договору №136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020року; Додаткової угоди №1 до Договору №136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020 року; Рахунку №6426-10 від 23.10.2020 року; акту обстеження із зняттям контрольних показників лічильника від 03.03.2020р.; акту від 11.11.2020року; акту про прийняття до розрахунків приладів обліку води від 16.11.2020 року; листа за eux. №7/621 від 17.02.2021 року; Рахунку №6426-11 від 24.11.2020року; Рахунку №6426-12 від 21.12.2020року; листа за виx. № 43 від 13.01.2021 року; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; Зведений реєстр отриманих платежів від контрагента ПІВНІЧНО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ); Інформація щодо вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ); Розрахунок інфляції та 3% річних за несплачені послуги водопостачання, надані КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» контрагенту ПІВНІЧНО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ), станом на 01.07.2021 р.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача перед позивачем за Договором № 136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020 р. за жовтень 2020 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 84 755,75 грн.

Судом враховано, що позивачем надані докази, що підтверджують фактичний облік послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, наданого за договором №136-2 від 16.04.2020 року, та зведений реєстр отриманих Позивачем платежів, що підтверджують неповноту оплати Споживача.

Також, суд зауважує, що Відповідачем у відзиві визнано факт проведення обліку за адресою вул. Героїв Пожежників, 13, м. Полтава саме приладом обліку води SENSUS діаметром 15 мм, заводський номер №1811374121.

Відповідач доказів сплати боргу або належним доказів спростування його наявності до суду не надав.

Посилання відповідача на те, що ці кошти не передбачені договором, що укладений між сторонами, суд вважає необгрунтованими з огляду на наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують фактичние надання та облік послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Посилання відповідача на те, що погодженню даної суми мала передувати процедура, визначена Законом України «Про публічні закупівлі», а також на те, що навіть, у випадку, якби сторони досягли домовленості щодо грошового зобов'язання на вказану суму, таке зобов'язання було б недійсним відповідно до приписів статті 48 Бюджетного кодексу України, суд вважає необгрунтованими з огляду на положення ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України та передбачення сторонами договору умови, відповідно до якої у разі, якщо вартість водопостачання та водовідведення за підсумками розрахункового періоду виявиться більша, ніж величина кошторисних призначень, Споживач зобов'язаний повністю розрахуватися за спожите водопостачання та водовідведення у терміни, передбачені умовами діючого договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем дій для отримання бюджетних коштів, необхідних для оплати у повному обсязі за спожиті у бюджетному 2020 році послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, надані Позивачем, відповідно до умов договору № 136-2 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 27.10.2020 року.

В зв'язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача 84 755,75 грн. боргу, обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 7 373,75 грн. за період з 01.11.20 по 30.06.21 та 3% річних у розмірі 1 685,83 грн. за аналогічний період.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевірка правильності розрахунку інфляційних нарахувань здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон. Еліт".

Суд встановив, що позовні вимоги в частині інфляційних нарахувань та 3 % річних є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому до стягнення з відповідача підлягає 2 270,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 331 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. СУМИ), код ЄДРПОУ 43316700, 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 28 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ”, код ЄДРПОУ 03361661, 36020, м. Полтава, вул. П. Орлика, 40 а основну заборгованість в сумі 84 755,75 грн., інфляційні збитки в сумі 7 373,75 грн., 3% річних у сумі 1 685,83 грн., а також 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.10.2021р.

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ
100270268
Наступний документ
100270270
Інформація про рішення:
№ рішення: 100270269
№ справи: 917/1253/21
Дата рішення: 11.10.2021
Дата публікації: 13.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.08.2021)
Дата надходження: 05.08.2021
Предмет позову: Стягнення грошових коштів