65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"12" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3075/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши заяву позивача - акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову /вх. № 2-1256/21 від 11.10.2021 року/ у справі № 916/3075/21
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, пр.-т. Ушакова, 53 (ДПЗРК, 6 поверх ХОЦ), e-mail: Legal.collection@aval.ua/
до відповідачів:
1. Фізичної особи-підприємця Батир Світлани Володимирівни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /;
2. ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_2 , адреса - АДРЕСА_1 /
про стягнення 66 546,53 грн
11.10.2021 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3179/21/ до Фізичної особи-підприємця Батир Світлани Володимирівни, ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/4006/00552144 від 24.04.2019 року у розмірі 66 546,53 грн, з яких: 56183,02 грн - заборгованість за кредитом, 10 363,51 грн - заборгованість за відсотками; судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 011/4006/00552144 від 24.04.2019 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 256, 257, 526, 530, 536, 554, 610, 611, 625, 1054, ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193, 223 ГК України.
Ухвалою суду від 12.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3075/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом із позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову /вх. № 2-1256/21 від 11.10.2021 року/, в якій просить заборонити Батир С.В. (відповідачу1) відчужувати у будь-який спосіб нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 5120881200:02:003:0384, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Батир С.В. на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 17.04.1997 року № 51, виданого Бритівською сільською радою.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що станом на 14.06.2021 року заборгованість відповідача1 за кредитним договором № 011/4006/00552144 від 24.04.2019 року становить 66 546,53 грн. Позивач вказує, що позичальник не виходить на зв'язок, уникає спілкування з працівниками банку та не здійснює платежів з погашення заборгованості. Вказані обставини зумовлюють обґрунтовані сумніви позивача щодо можливості реального виконання боржником рішення суду у випадку задоволення позову.
Позивач вказує, що оскільки заявлені позовні вимоги мають значний розмір та враховуючи відсутність належного виконання зобов'язання, в тому числі після пред'явлення як вимоги, так і позову, - заявлений спосіб забезпечення позову є адекватним способом запобіганню можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом його інтересів.
Позивач зауважує, що заборона відповідачу1 у будь-який спосіб відчужувати нерухоме майно стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов'язань перед банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Частиною 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що предметом справи є солідарне стягнення коштів за кредитним договором №011/4006/00552144 від 24.04.2019 року. Тобто позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.
Судом досліджено надану позивачем Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 120163576 від 11.05.2021 року, з якої вбачається, що Батир С.В. /РНОКПП НОМЕР_1 / на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 5120881200:02:003:0384, за адресою: с. Бритівка, «Дністровець» СГК, вул. Радісна, земельна ділянка 174 /на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 17.04.1997 року № 51, виданого Бритівською сільською радою/.
Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, заявник повинен довести за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів той факт, що предмет спору, наявний станом на момент пред'явлення позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування майна; вчинення інших дій з метою уникнення майнової відповідальності або перешкоджанню поверненню майна законному власнику) причин.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункти 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчужувати нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Проаналізувавши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно відповідача-1, суд не вбачає, всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України посилань на те, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування цього заходу до забезпечення позову та в чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому, всупереч положенням статей 74, 136 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про забезпечення позову базується лише на власних припущеннях.
Суд зауважує, що факт ухилення відповідачів від виконання зобов'язань за спірним договором не може бути підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачами є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.
За правилами ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З урахуванням вказаного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 136, 137, ч. 8 ст. 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову /вх. № 2-1256/21 від 11.10.2021 року/ у справі № 916/3075/21.
Ухвала складена та підписана 12.10.2021 року.
Ухвала набрала законної сили 12.10.2021 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко