79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.10.2021 справа № 914/1932/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВЕРС”, с. Воля-Бартатівська, Городоцький р-н, Львівська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЙЗЕРВАЛЬД”, м. Львів
про стягнення 64 790,84грн. заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Побігайленко Ю.-Б.В.
Представники:
від позивача: Дудяк Ростислав Анатолійович - представник, Соколовський Богдан Мар"янович - директор;
від відповідача: Цепко Ірина Степанівна - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю “АВЕРС”, с. Воля-Бартатівська, Городоцький р-н, Львівська обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЙЗЕРВАЛЬД”, м. Львів про стягнення 64 790,84грн. заборгованості, з якої: 61 583,09грн. - основний борг, 2642,17грн. - пеня, 565,58грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 05.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 29.07.2021 року.
20.07.2021 року представником відповідача подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву за вх.№16936/21 від 20.07.2021 року, в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви та додано до відзиву документи згідно вказаного додатку.
27.07.2021 року представником позивача подано через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№17568/21 та додано документи згідно вказаного додатку.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року розгляд справи по суті відкладено на 09.09.2021 р. о 11:00 год.
01.09.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи за вх.№20085/21 та відзив на позовну заяву за вх.№20086/21, в якому просить відмовити в позові повністю.
Ухвалою суду від 09.09.2021 року, у зв'язку з поданим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено судове засідання на 23.09.2021 року на 12год. 10хв.
Протокольною ухвалою суду від 23.09.2021 року оголошено перерву в судовому засіданні до 06.10.2021 року на 12год. 30хв. та постановлено відповідачу - надати докази, що підтверджують (сертифікати, технічні паспорти, тощо) проходження технічного обслуговування, зокрема, до позивача; позивачу - надати документи, які підтверджують факт надання послуг, в контексті умов договору, з документальним дослідженням факту від"їзду, приїзду та перебування машин відповідача на СТО позивача.
06.10.2021 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання за вх.323421/21 про долучення копій документів на виконання вимог протокольної ухвали суду.
В судове засідання 06.10.2021 року позивач в судове засідання з'явився та забезпечив явку представника, які підтримали позовні вимоги, надали пояснення по суті спору та просять їх задоволити повністю.
В судове засідання 06.10.2021 року відповідач явку представника забезпечив, який заперечив проти позовних вимог, з підстав наведених у поданих до справи відзивах на позовну заяву та просить в позові відмовити повністю.
Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників про розглядуваний спір, які були усі присутні у судовому засіданні. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес та з'явилися в судове засідання.
В матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.
Суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Аргументи позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що 09 червня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС», як «СТО», (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙЗЕРВАЛЬД», як «Клієнт», (відповідачем) укладено Договір №46/15 на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт (далі - Договір).
На виконання вимог договору позивачем були надані послуги (виконані роботи) відповідачу, що підтверджується актом виконаних робіт №1900913 від 09.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн. та актом виконаних робіт №1900945 від 27.08.2019 на надання послуг з технічного вслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн., проте дані акти про надані послуги (виконані роботи) відповідачем не підписано.
Позивачем неодноразово надсилалось проекти вищезгаданих актів виконаних робіт відповідачу електронною поштою, що засвідчується відповідним витягом з поштового сервера, однак акти так і не підписані відповідачем.
18 лютого 2021 року позивачем надіслано поштою відповідачу пакет документів з описом вкладення та ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» отримав пакет цих документів 22 лютого 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення і витяг з веб-сайту «Укрпошти» про відстеження поштового відправлення №8155100031445.
У той же час, жодних претензій і рекламацій щодо якості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) відповідач також не пред'являв.
При цьому, позивач стверджує, що ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» визнав надання йому послуг ТзОВ «АВЕРС» на загальну суму 61 583,09 грн., в т.ч. ПДВ - 10 263,85 грн., оскільки суму ПДВ 10 263,85 грн. ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» задекларував у складі податкового кредиту по ТзОВ «АВЕРС» у серпні 2019 року в сумі 10 263,85 грн., що підтверджується листом від 27.02.2020 року №9418/10/52.04-19 Головного управління ДПС у Львівській області за підписом начальника Городоцького управління ГУ ДПС у Львівській області Р.Миськіва.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем отримано послуги на загальну суму 61 583,09 грн., в т.ч. ПДВ - 10 263,85 грн., а, відтак, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 61 583,09 грн., в т.ч. ПДВ - 10 263,85 грн.
Також за прострочення виконання грошових зобов'язань та відповідно до умов договору та законодавства, позивач здійснив нарахування пені у сумі 2 642,17грн. та 3% річних у сумі 565,58грн.
Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2270,00грн. та витрати пов'язані з розглядом справи у вигляді професійної правничої допомоги.
Аргументи відповідач.
20.07.2021 року представником відповідача подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву за вх.№16936/21 від 20.07.2021 року, в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки відповідно до п.2.5 вищевказаного договору передування виконання роботи Позивачем мав би донестись Відповідачу рахунок з вартістю та об'ємом робіт, цей рахунок мав би погоджуватись Сторонами в термін 2 к.д., жодних підтверджуючих документів виконання п.2.5 Позивачем не надано, та Відповідач не має розуміння що це за роботи і звідки бралась вартість, такі не заявлялись Позивачем, п.2.6 передбачено обов'язкове підписання Клієнтом такого рахунку для узгодження такого. Крім того звертає увагу суду, що факт заїзду транспортних засобів до Позивача фіксується лише в його Актах підписаних в односторонньому порядку. Доданий до Позовної Акт звірки не є первинним бухгалтерським документом. Він складається на основі первинних документів і не містить відомості про господарську операцію, оскільки первинних документів належним чином Позивачем не оформлено, жодних підстав внесення сум які в ньому містяться у Позивача не було, отже такий не має прийматись судом як будь-який доказ.
01.09.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи за вх.№20085/21 та відзив на позовну заяву за вх.№20086/21, в якому просить відмовити в позові повністю, в якому наголошує, що відповідно до п.2.3 вище вказаного Договору «Сто» в присутності Представника клієнта, складає наряд-замовлення на технічне обслуговування поданого клієнтом транспортного засобу. В цьому замовлені мають бути вимоги Клієнта, проте такого наряду-замовлення немає.
Відтак, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Фактичні обставини справи.
09 червня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС», як «СТО», (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙЗЕРВАЛЬД», як «Клієнтом», (відповідачем) укладено Договір №46/15 на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт (далі - Договір).
Згідно з предметом Договору (підпункт 1.1 пункту 1 Договору) СТО виконує технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів Клієнта, постачання запасних частин і матеріалів, а Клієнт бере на себе зобов'язання перед СТО повністю та у строк, обумовлений п.4. 2. Договору, оплатити виконані роботи, використані для ремонту матеріали та встановлені на транспортний засіб або передані Клієнту запасні частини.
Відповідно до підпунктів 2.7, 2.8 пункту 2 Договору узгоджений рахунок є підставою для виконання СТО робіт та встановлення запасних частин, що у ньому зазначені у повному обсязі та зобов'язанням для Клієнта сплатити повну вартість замовлених робіт, запасних частин та матеріалів.
Передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі підтверджує виконання СТО замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів Клієнту відповідної якості, в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у Клієнта претензій і зауважень до СТО як з приводу загальних умов цього договору так і виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги.
У підпунктах 4.2, 4.3 пункту 4 Договору сторони погодили, що ціни на ремонтні роботи, технічне обслуговування та послуги, що надає СТО, а також на запасні частини та матеріали, що поставляються СТО є договірними і базуються на тарифах, затверджених внутрішніми локальними нормативними документами СТО. Ціна, погоджена Сторонами у рахунку, є остаточною і зміні не підлягає.
Оплата виконаних робіт, використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин і матеріалів та інших послуг проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок СТО на умовах попередньої оплати (до моменту закінчення робіт), на підставі рахунку на оплату.
Пунктом 9 Договору передбачено автоматичну його пролонгацію на кожен наступний календарний рік за умови відсутності заяви однієї із договірних Сторін про його розірвання.
З акту виконаних робіт №1900913 від 09.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу вбачається, що 02.08.2019 року о 15:00:35 на СТО заїхав вантажний автомобіль відповідача 18.430 (тип шасі), реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , пробіг 1 000 000, рік випуску - 2006.
09.08.2019 року позивачем зформовано відповідачу рахунок №1901190 від 09.08.2019 на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн. та специфікацію №1901190 від 09.08.2019 на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн.
На цю ж суму ТзОВ «АВЕРС» як постачальник (продавець) виписав ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» як отримувачу (покупцю) податкову накладну №21 від 09.08.2019 року, яка 22 серпня 2019 року о 10:19:32 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9189233933.
З акту виконаних робіт №1900945 від 27.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу вбачається, що 12.08.2019 року о 9:57:01 на СТО заїхав вантажний автомобіль відповідача RENAULT.PREMIUM (тип шасі), реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , пробіг 1, рік випуску - 2001.
27.08.2019 року позивач склав відповідачу рахунок №1901241 від 27.08.2019 на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн. та специфікацію №1901241 від 27.08.2019 на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн.
На цю суму ТзОВ «АВЕРС» як постачальник (продавець) виписав ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» як отримувачу (покупцю) податкову накладну №53 від 27.08.2019 року, яка 10 вересня 2019 року о 09:47:31 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9204216613.
Відповідачем не підписано акту виконаних робіт №1900913 від 09.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн. та акту виконаних робіт №1900945 від 27.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн.
Позивач неодноразово надсилав проекти вищезгаданих актів виконаних робіт відповідачу електронною поштою, що засвідчується відповідним витягом з поштового сервера, однак акти не підписані відповідачем.
18 лютого 2021 року оригінал проекта акта виконаних робіт №1900913 від 09.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн. в 2-ох примірниках, оригінал специфікації №1901190 від 09.08.2019, оригінал акта виконаних робіт №1900945 від 27.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн. в 2-ох примірниках, оригінал специфікації №1901241 від 27.08.2019; оригінал акта звірки взаємних розрахунків за період: 01.08.2019 - 17.02.2021; лист №9/21 від 17.02.2021 року щодо підписання актів виконаних робіт і акта звірки взаємних розрахунків, надіслано відповідачу.
ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» отримав пакет документів 22 лютого 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення і витяг з веб-сайту «Укрпошти» про відстеження поштового відправлення №8155100031445.
Однак, жодних претензій, заперечень щодо виконаних робіт, щодо якості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) відповідач не пред'являв.
Відповідно до матеріалів справи ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» суму ПДВ 10 263,85 грн. задекларував у складі податкового кредиту по ТзОВ «АВЕРС» у серпні 2019 року в сумі 10 263,85 грн. Вказане підтверджується листом від 27.02.2020 року №9418/10/52.04-19 Головного управління ДПС у Львівській області за підписом начальника Городоцького управління ГУ ДПС у Львівській області Р.Миськіва.
Дані податкового обліку позивача, а саме: податкова накладна №21 від 09.08.2019 року з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9189233933, та податкова накладна №53 від 27.08.2019 року з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9204216613, а також відомості з податкового обліку відповідача, що засвідчується листом від 27.02.2020 року №9418/10/52.04-19 Головного управління ДПС у Львівській області, підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТзОВ «АВЕРС» і ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» на загальну суму 61 583,09 грн., в т.ч. ПДВ - 10 263,85 грн.
Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором. Виконання обов'язку проведення відповідачем оплати вартості виконаних робіт не підтверджений, у зв'язку з чим право позивача є порушеним. Відповідач не подав доказів оплати заборгованості з виконаних робіт до суду на суму 61 583,09 грн.
Норми права та висновки суду.
Предметом доказування є встановлення факту виконання робіт, неналежного виконання умов договору в частині його оплати, правомірність стягнення штрафних санкцій.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України. Згідно зі статтею 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 ЦК України).
Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.2.8.Договору передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі підтверджує виконання СТО замовлених робіт, надання послуг та/або передачу замовлених запасних частин та матеріалів Клієнту відповідної якості, в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у Клієнта претензій і зауважень до СТО як з приводу загальних умов цього договору так і виконання зазначеного замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги.
Судом встановлено, що позивачем виконано обов'язок щодо належного повідомлення (направлення) відповідачу для підписання чи надання зауважень актів виконаних робіт. При цьому судом встановлено, що відповідач їх належним чином отримав, однак відповіді у спосіб визначений законом та договором не надав.
Так, на виконання вимог Договору позивачем були надані послуги (виконані роботи) відповідачу, що підтверджується актом виконаних робіт №1900913 від 09.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн. та актом виконаних робіт №1900945 від 27.08.2019 на надання послуг з технічного вслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн., проте дані акти про надані послуги (виконані роботи) відповідачем не підписано.
18 лютого 2021 року позивачем на виконання п.2.11. Договору надіслано поштою відповідачу пакет документів з описом вкладення та ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» отримав пакет цих документів 22 лютого 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення і витяг з веб-сайту «Укрпошти» про відстеження поштового відправлення №8155100031445.
У той же час, жодних претензій чи заперечень, щодо якості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) відповідач не пред'являв.
Положення статті 599 ЦК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до договору підряду сторонами погоджено, що приймання виконаних відповідачем робіт оформляється та підтверджується актом виконаних робіт.
Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже, належних і допустимих доказів оплати робіт за договором №46/15 на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт матеріали справи не містять і відповідач таких доказів суду не надав.
Із врахуванням положень підпунктів 4.2, 4.3 пункту 4 Договору сторони погодили, що ціни на ремонтні роботи, технічне обслуговування та послуги, що надає СТО, а також на запасні частини та матеріали, що поставляються СТО є договірними і базуються на тарифах, затверджених внутрішніми локальними нормативними документами СТО. Ціна, погоджена Сторонами у рахунку, є остаточною і зміні не підлягає. Оплата виконаних робіт, використаних під час виконання ремонтних робіт запасних частин і матеріалів та інших послуг проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок СТО на умовах попередньої оплати (до моменту закінчення робіт), на підставі рахунку на оплату.
Відповідно до акту виконаних робіт №1900913 від 09.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 57 263,09 грн., в т.ч. ПДВ - 9 543,85 грн. та акту виконаних робіт №1900945 від 27.08.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 720,00 грн., позивачем надано послуги відповідачу на загальну суму 61 583,09грн.
Суд звертає увагу також на те, що листом від 27.02.2020 року №9418/10/52.04-19 Головного управління ДПС у Львівській області за підписом начальника Городоцького управління ГУ ДПС у Львівській області Р.Миськіва., ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» суму ПДВ 10 263,85 грн. задекларував у складі податкового кредиту по ТзОВ «АВЕРС» у серпні 2019 року.
Одночасно, слід зазначити, що підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201, пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Дані податкового обліку позивача, а саме: податкова накладна №21 від 09.08.2019 року з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9189233933, та податкова накладна №53 від 27.08.2019 року з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9204216613, а також відомості з податкового обліку відповідача, що засвідчується листом від 27.02.2020 року №9418/10/52.04-19 Головного управління ДПС у Львівській області, підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТзОВ «АВЕРС» і ТзОВ «КАЙЗЕРВАЛЬД» на загальну суму 61 583,09 грн., в т.ч. ПДВ - 10 263,85 грн.
(з урахуванням правової позиції, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 у справі №910/23097/17).
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 61 583,09 грн. заборгованості за виконані роботи (надані послуги) по технічному обслуговуванню та виконанні ремонтних робіт є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У підпункті 6.1 пункту 6 Договору Сторонами погоджено, що у випадку затримки повної оплати виконаних робіт, вартості встановлених матеріалів та запасних частин у строк, обумовлений п. 4.2. цього Договору, Клієнт сплачує СТО пеню у розмірі 2% від несплаченої вартості виконаних робіт за кожен день прострочення платежу, не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які б унеможливлювали чи ускладнювали для відповідача виконання його обов'язку за Договором. Також, відсутність в матеріалах справи, а також те, що сторонами не подано будь-яких доказів наявності причини (причин) неналежного виконання та невиконання відповідачем, передбачених умовами Договору, зобов'язань.
Крім того, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Застосований позивачем за неналежне виконання відповідачем умов Договору розмір штрафних санкцій, а саме пеня у розмірі облікової ставки НБУ, погоджений сторонами при укладенні Договору. Вказаний договір на момент розгляду справи не визнаний судом недійсним, зокрема в частині відповідальності сторін за неналежне виконання його умов, а також відсутні докази внесення змін до нього сторонами.
Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням п. 6 Договору, та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 2 642,17грн.
Щодо стягнення 3% річних
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 566,90 грн. (в межах заявлених вимог).
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, вимога позивача про стягнення 61 583,09 грн. основного боргу, 2 642,17грн. пені та 566,90грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЙЗЕРВАЛЬД” (79024, м. Львів, вул. Промислова, будинок 45, код ЄДРПОУ 38582775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВЕРС” (81551, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Воля-Бартатівська, код ЄДРПОУ 23266315) заборгованість в розмірі 61 583,09грн., пені в розмірі 2 642,17грн., 565,58грн. 3% річних та 2 270,00грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021 року.
Суддя С.М. Коссак