вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 910/15783/16
У справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування»
до Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
прo визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненими
Суддя А.Ю. Кошик
За участю представників:
заявника (позивача): не з'явився
відповідача: не з'явився
третьої особи: не з'явився
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2021 року у справі № 910/15783/16 позов Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» до Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прo визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненими задоволено частково. Визнано припиненими зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» за Кредитним договором №121/182/118 від 06.10.2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (в подальшому - Публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції») (ідентифікаційний код 20929956) та Відкритим акціонерним товариством «Ремторгустаткування» (в подальшому - Приватне акціонерне товариство «Ремторгустаткування» (ідентифікаційний код 02132668), щодо повернення кредиту на суму 1500 000,00 дол. США та щодо сплати відсотків за користування кредитом на суму 222 325,58 дол. США у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином. Визнано припиненим Договір іпотеки від 06.10.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (в подальшому - Публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції») (ідентифікаційний код 20929956) та Відкритим акціонерним товариством «Ремторгустаткування» (в подальшому - Приватне акціонерне товариство «Ремторгустаткування» (ідентифікаційний код 02132668), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрований в реєстрі за № Д-873, в частині забезпечення виконання основних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за Кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (в подальшому - Публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції») (ідентифікаційний код 20929956) та Відкритим акціонерним товариством «Ремторгустаткування» (в подальшому - Приватне акціонерне товариство «Ремторгустаткування» (ідентифікаційний код 02132668). Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» на користь Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» 2756,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 3031,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 61 490, 00 грн. витрат за проведення судової експертизи.
До канцелярії Господарського суду Київської області 07.04.2021 року від Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» надійшла заява б/н від 05.04.2021 року, у якій заявник просить суд вирішити питання щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що суддя Господарського суду Київської області Кошик А.Ю. перебував у відпустці, відповідна заява Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» б/н від 05.04.2021 року не була призначена до розгляду.
Одразу після виходу судді Кошика А.Ю. з відпустки, до канцелярії Господарського суду Київської області 07.05.2021 року надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2021 року у справі № 910/15783/16.
Ухвалою Господарського суду Київської області 11.05.2021 року прийнято до розгляду заяву б/н від 05.04.2021 року Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15783/16. Відкладено розгляд заяви б/н від 05.04.2021 року Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» до апеляційного перегляду рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2021 року та повернення матеріалів справи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2021 року у справі № 910/15783/16 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2021 року у справі № 910/15783/16 залишено без змін.
19.08.2021 року матеріали справи № 910/15783/16 повернулись до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 року розгляд заяви б/н від 05.04.2021 року Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15783/16 призначено в судовому засіданні на 21.09.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 21.09.2021 року від позивача надійшло клопотання б/н від 21.09.2021 року щодо розгляду заяви без участі представника, від відповідача надійшло клопотання № 146/21-л від 20.09.2021 року щодо відкладення розгляду заяви.
До канцелярії Господарського суду Київської області 23.09.2021 року від третьої особи надійшли заперечення щодо ухвалення додаткового рішення № 60-12941/21 від 20.09.2021 року.
Заявник (позивач), відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 21.09.2021 року не з'явилися, що не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, представник Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» у заяві просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» витрати на правничу допомогу у сумі 190 000,00 грн., згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 12/12/19-405БП від 01.12.2019 року.
Рішення суду у справі № 910/15783/16 було ухвалено 30.03.2021 року, а отже п'ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 05.04.2021 року.
Суд установив, що заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу надійшла до канцелярії суду 07.04.2021 року, що підтверджується штампом Господарського суду Київської області про отримання вхідної кореспонденції. Однак, відповідно до відомостей з конверту, в якому надійшла вказана заява, вона була відправлена заявником 05.04.2021 року.
З огляду на викладене, Приватне акціонерне товариство «Ремторгустаткування» вчасно та правомірно звернулося до господарського суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з заявою про відшкодування витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Молет» в особі директора Лаврентьєвої О.В., що діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» та адвокатом Нориком М.В. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 12/12/19-405БП від 01.12.2019 року. Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2019 року, укладений безпосередньо між Приватним акціонерним товариством «Ремторгустаткування» та адвокатом Нориком М.В.
Згідно з п. 2.1.1. вказаного договору № 12/12/19-405БП від 01.12.2019 року, адвокат Норик М.В. представляє інтереси в господарських судах України у справі № 910/15783/16 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» до Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» прo визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненими.
Відповідно до п. 3.2. та 3.3. договору № 12/12/19-405БП від 01.12.2019 року вартість послуг за цим договором складає 190 000,00 грн. У разі якщо сторони погодять у замовленні умови, що відрізняються від положень договору, пріоритет будуть мати умови, визначені в замовлені.
На підставі актів надання правничої (правової) допомоги № 180 від 28.02.2021 року та № 183 від 28.02.2021 року виконавець передав, а замовник прийняв виконанні роботи та надані послуги, та за них відповідно кошти у передбаченому розмірі.
До заяви про прийняття додаткового рішення долучено детальний опис наданих правових послуг адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої (правової) допомоги.
Згідно з наданими заявником відомостями адвокатом Нориком М.В. надано наступні правові послуги у справі № 910/15783/16:
- попереднє опрацювання матеріалів, представництво, збір матеріалів, аналіз висновку експертів від 30.07.2020 року ( 5 +7 год.);
- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини; формування правової позиції; консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи (15 год.);
- підготовка процесуальних документів по справі, їх особисте подання до суду та відправлення поштою (14 год.);
- судове представництво у Господарському суді Київської області (вартість 90 000,00 грн.).
Відтак, розмір виплат адвокату разом становить 190 000,00 грн., з яких 100 000,00 грн. (2 439,20 грн. * 41 год.) за опрацювання матеріалів справи та підготовку процесуальних документів та 90 000,00 грн. за участь в судових засіданнях. Сплата відповідних витрат підтверджується платіжними дорученнями № 93 від 15.02.2021 року та № 121 від 26.02.2021 року.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З огляду на наведені в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (в даному випадку - відповідача), відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Положеннями господарського процесуального законодавства з урахуванням висновків наведених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.
У постанові від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.
Так, наданий адвокатом детальний опис правових послуг містить опис наданих послуг з правової допомоги та вартість кожної з наданих послуг з зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг.
Разом з цим, суд враховує, що за даними протоколів судових засідань, які проводились під час розгляду справи, тривалість судових засідань, в яких брав участь представник позивача (9 судових засідань) не перевищує 10 хвилин кожне, в деяких судових засіданнях представник позивача взагалі не брав участі (2 судові засідання).
Також, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності та фактично є спором про визнання договору припиненим, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.
У зв'язку з чим, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката за участь в судових засіданнях 90 000,00 грн., неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг за кожне судове засідання в розмірі 1 000, 00 грн., в загальній сумі 9 000,00 грн., чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.
Щодо наведених в розрахунку витрат на опрацювання матеріалів справи та складення документів у справі, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката в сумі 100 000,00 грн. неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсягу правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг зі складення документів у справі в розмірі 36 000,00 грн., чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.
При цьому, суд також враховує, що значна частина обставин, що мають значення для справи, була встановлена експертизою, витрати на проведення якої вже покладено на відповідача в сумі 61 490,00 грн.
Таким чином, з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 190 000,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування позивачу 45 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, заява б/н від 05.04.2021 року Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15783/16 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування за рахунок Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» 45 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги щодо відшкодування решти заявлених позивачем 145 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Вирішив:
1. Заяву б/н від 05.04.2021 року Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15783/16 задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного,17, ідентифікаційний код 20929956) на користь Приватного акціонерного товариства «Ремторгустаткування» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44, ідентифікаційний код 02132668) 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ.
4. Відмовити в задоволенні решти заяви щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» 145 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст додаткового рішення складено 12.10.2021 року