вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3815/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець, вул. Б.Хмельницького, 43; код ЄДРПОУ 34863309)
до боржника Споживчого товариства «Настуся» (09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Жовтнева, 20; код ЄДРПОУ 30118108)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Булгакової О.В.
За участю представників учасників у справі:
ліквідатор СТ «Настуся» арбітражний керуючий Сидорчук А.А.;
від ТОВ «Суффле Агро Україна»: адвокат Стельмах Ю.М.;
від Поряруша О.О. : адвокат Лозовський В.М.
у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3815/15 за заявою ТОВ «Суффле Агро Україна» про банкрутство СТ «Настуся», провадження в якій відкрите відповідно до ухвали суду від 21.09.2015.
Постановою Господарського суду Київської області від 27.02.2018 визнано банкрутом СТ «Настуся» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 23.02.2021 ліквідатором СТ «Настуся» призначено арбітражного керуючого Артеменка О.О.
27.05.2021 до суду надійшло клопотання ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176 (вх. № 13226/21) про розгляд питання порушення керівником Боржника Полярушем О.О. строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника.
Враховуючи, що станом на дату надходження до суду вказаного клопотання матеріали справи № 911/3815/15 перебували в суді апеляційної інстанції у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Київської області від 23.02.2021, розгляд даного клопотання судом не здійснювався.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2021 та ухвалено нове рішення, згідно з яким ліквідатором СТ «Настуся» призначено арбітражного керуючого Сидорчука А.А.
Після повернення матеріалів справи № 911/3815/15 до місцевого господарського суду ухвалою суду від 26.07.2021 розгляд вказаного клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176 (вх. № 13226/21) призначено в судовому засіданні на 07.09.2021; зобов'язано ліквідатора СТ «Настуся» арбітражного керуючого Сидорчука А.А. та Поляруша О.О. надати письмові пояснення по суті зазначеного клопотання.
Ухвалою суду від 07.09.2021 розгляд справи відкладено на 28.09.2021.
28.09.2021 до суду надійшли письмові пояснення представника Поляруша О.О. від 28.09.2021 б/№ (вх. № 22592/21) по суті поданого клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О.
28.09.2021 до суду надійшли письмові пояснення ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Сидорчука А.А. від 17.09.2021 № 02-01-5/48 (вх. № 22570/21) по суті поданого клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О.
28.09.2021 в судове засідання з'явились ліквідатор Банкрута, а також представники колишнього керівника Боржника Поляруша О.О. і кредитора ТОВ «Суффле Агро Україна».
Представник ТОВ «Суффле Агро Україна» підтримав подане арбітражним керуючим Артеменком О.О. клопотання від 25.05.2021 № 02-31/1176 і просив задовольнити клопотання.
Представник Поляруша О.О. та ліквідатор Банкрута проти клопотання заперечили з підстав, викладених у наданих суду письмових поясненнях, просили суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Розглянувши клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176, письмові пояснення Поляруша О.О. та ліквідатора Банкрута, а також матеріали справи в цілому; заслухавши доводи представників учасників у справі, суд зазначає наступне.
В поданому клопотанні арбітражний керуючий Артеменко О.О. просить суд розглянути питання порушення керівником боржника Полярушем О.О. строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника; встановити порушення керівником СТ «Настуся» Полярушем О.О. строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника.
В обґрунтування клопотання арбітражний керуючий Артеменко О.О. зазначає, що у зв'язку з набранням законної сили рішеннями Господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі № 2/125-12, від 02.10.2013 у справі № 911/1943/13 та від 02.10.2014 у справі № 911/3653/13 про стягнення з СТ «Настуся» на користь ТОВ «Суффле Агро Україна» заборгованості на загальну суму 1446752,81 грн, у Боржника СТ «Настуся» виникла загроза неплатоспроможності.
На виконання вказаних вище рішень були відкриті відповідні виконавчі провадження.
Станом на 28.07.2014 Поляруш О.О. , як керівник та співзасновник Боржника, вже був обізнаний про наявність боргів перед кредитором за відкритими виконавчими провадженнями та про повну відсутність активів у СТ «Настуся», за рахунок яких можливий розрахунок з кредиторами.
Таким чином керівник Банкрута СТ «Настуся» Поляруш О.О. був повністю обізнаний про судові рішення та відкриті виконавчі провадження про стягнення боргів з Боржника, і не міг не знати, що вартість активів товариства має від'ємне значення, у зв'язку з чим було необхідно розглядати питання про ліквідацію товариства у зв'язку з виникненням загрози неплатоспроможності підприємства.
При цьому, ч. 3 ст. 110 ЦК України та ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закон про банкрутство»), чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачали необхідність здійснення комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію товариства в порядку Закону про банкрутство.
Крім того, норма наведеної статті 95 Закону про банкрутство передбачала солідарну відповідальність керівника/власника майна боржника за незадоволення вимог кредиторів у разі недотримання вимог ст. 95 Закону про банкрутство щодо здійснення досудової ліквідації.
Проте керівником Банкрута Полярушем О.О. не було ініційовано подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 6 статті 34 якого передбачено солідарну відповідальність керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у разі порушення обов'язку щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний термін за наявності ознак загрози неплатоспроможності.
Загальний розмір грошових вимог кредиторів до Банкрута, які визнані ухвалою попереднього засідання суду у даній справі про банкрутство, становлять 12875848,29 грн. В той же час, майна Банкрута недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів (активи СТ «Настуся» відповідно до даних інвентаризації майна Боржника від 21.09.2015 складались з 3 одиниць необоротних активів балансовою вартістю 91893,87 грн, запасів на суму 8057,37 грн та дебіторської заборгованості на суму 1922099,86 грн).
Таким чином заявник вважає наявними підстави для встановлення судом наявності факту порушення керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника.
Ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим Сидорчуком А.А. в письмових поясненнях по суті заяви арбітражного керуючого Артеменка О.О. зазначено, що відповідна норма ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо солідарної відповідальності керівника боржника вступила в дію 21.10.2019, отже відповідно до положень ст. 58 Конституції України не поширюється на спірні правовідносини.
Згідно відомостей з АСВП, на дату відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника на примусовому виконанні перебували лише чотири виконавчих провадження, стягувачем за якими значилось ТОВ «Суффле Агро Україна», на загальну суму 613761,85 грн; визнаний ухвалою суду від 21.09.2015 розмір основного боргу Боржника перед ТОВ «Суффле Агро Україна» становить 544433,75 грн.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку Боржника, вартість активів СТ «Настуся» складала станом на: 31.12.2012 - 5172,1 тис.грн; 31.12.2013 - 5755,7 тис.грн; 31.12.2014 - 15011,0 тис.грн; 31.12.2015 - 15250,0 тис.грн. Усі баланси за період з 2012 по 2015 роки мають позитивне значення. Отже у Боржника була відсутня загроза неплатоспроможності, а у керівника Боржника були відсутні підстави для звернення до суду щодо порушення провадження у справі про банкрутство.
Ліквідатор Банкрута зазначає, що Боржник є сільськогосподарським підприємством та на час порушення провадження у справі про банкрутство використовувало 887,0620 га ріллі на підставі договорів оренди земельних паїв. Після відкриття провадження у справі про банкрутство, за результатом розірвання орендодавцями договорів оренди, площа використання скоротилася до 47,8 га ріллі. Отже в результаті вказаних чинників Боржник втратив можливість обслуговування та виконання свої кредитних зобов'язань.
Поляруш О.О. подав письмові заперечення проти клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. та просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Зокрема Поляруш О.О. посилається на положення ст. 58 Конституції України щодо дії законів та інших нормативно-правових актів у часі і зазначає про те, що солідарна відповідальність керівника боржника введена в дію з 21.10.2019 згідно ч. 6 ст. 34 КУзПБ, яка не підлягає застосуванню у даній справі.
Крім того зазначає, що Закон про банкрутство, який втратив чинність з 21.10.2019 встановлював солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, згідно ст. 95 Закону, проте Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
У зв'язку з викладеним Поляруш О.О. просить суд врахувати дану правову позицію, яка зокрема викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20.
Детально дослідивши подане клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176 (вх. № 13226/21), заперечення Поляруша О.О. та письмові пояснення ліквідатора Банкрута, а також матеріали справи в цілому, заслухавши доводи представників учасників у справі, суд зазначає наступне.
Предметом клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176 (вх. № 13226/21) є розгляд питання про порушення керівником СТ «Настуся» Полярушем О.О. строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника, на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов'язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Суд зазначає, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (частина п'ята статті 11 та стаття 95 цього Закону) так само встановлювали солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (частина шоста статті 95 цього Закону). Водночас Закон не містив положень про відповідальність за незвернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
В той же час, провадження у даній справі про банкрутство СТ «Настуся» відкрите за заявою кредитора ТОВ «Суффле Агро Україна», без застосування особливостей процедури банкрутства, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство.
В положеннях КУзПБ законодавець передбачив єдиний порядок провадження у справі про банкрутства, тим самим відмовившись від здійснення провадження у справі за відмінним від єдиного - особливим (скороченим, спрощеним тощо) порядком здійснення провадження у справі про банкрутства, який допускався згідно із Законом про банкрутство.
Отже з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов'язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб'єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов'язку - один місяць.
Таким чином, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 та від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Закріплення названого принципу є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 у справі № 1-зп).
Водночас цивільне/господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою, але виключно тоді, коли зворотна дія цих актів, по-перше, встановлена в них самих, а по-друге, якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, вираженому в статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта) під час дії якого вони настали або мали місце.
Саме з такого розуміння принципу дії закону в часі слід виходити під час вирішення питання щодо застосування норм закону, що набрав чинності на зміну попередньому, який регулював аналогічні правовідносини.
У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.
Щодо доводів арбітражного керуючого Артеменка О.О. про те, що ст. 11 Закону про банкрутство передбачала обов'язок керівника боржника звернутися до господарського суду у разі виникнення загрози неплатоспроможності суд зазначає, що законодавець, встановивши в ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство даний обов'язок, не встановив відповідальності керівника боржника за його невиконання.
Крім того, дослідивши матеріали справи № 911/3815/15, відомості про фінансове становище Боржника на час відкриття провадження у справі про банкрутство, дані бухгалтерського обліку Боржника про вартість активів та баланси за період 2012-2015 років, судом не встановлено наявності обставин щодо загрози неплатоспроможності, які є передумовою для звернення керівника Боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, враховуючи, що провадження у справі № 911/3815/15 про банкрутство СТ «Настуся» відкрите ухвалою суду від 21.09.2015, зазначені арбітражним керуючим Артеменком О.О. обставини щодо незвернення керівника СТ «Настуся» Поляруша О.О. до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника мали місце у 2015 році, а відповідна норма щодо притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності є новелою законодавства про банкрутство, що з'явилась 21.10.2019 із введенням в дію КУзПБ, зокрема в частині 6 статті 34 Кодексу, суд зазначає, що дана норма в силу положень ст. 58 Конституції України не може бути застосована у даному випадку до правовідносин 2015 року.
Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176 (вх. № 13226/21) про встановлення судом факту порушення керівником Боржника Полярушем О.О. строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника.
Керуючись ст. 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 25.05.2021 № 02-31/1176 (вх. № 13226/21).
2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати виготовлення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 11.10.2021.
Суддя С.Ю. Наріжний