ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
м. Київ
01.10.2021Справа № 910/7659/21
За позовом Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської
області в особі Кароліно-Бугазького сільського голови Апанасенко Андрія Володимировича
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача:
1) Державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Гудова Світлана Олександрівна
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: 2) ОСОБА_1 ;
3) ОСОБА_2
про визнання наказу незаконним та його скасування
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Лагута В.В.;
від третьої особи-1: не з'явилися;
від третьої особи-2: не з'явилися;.
від третьої особи-3: не з'явилися.
Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області в особі Кароліно-Бугазького сільського голови Апанасенка Андрія Володимировича звернулася до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу № 14/33/5 від 19.04.2021 «Про задоволення скарги».
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що оскаржуваний наказ та мотиви його прийняття суперечать вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», Закону України «Про реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/7659/21, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.07.2021.
18.06.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
24.06.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи, в якій заявник просив суд залучити його до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
25.06.2021 відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву та заяву про поновлення строку для його подання.
09.07.2021 позивач звернувся до суду із заявою про відкладення слухання справи.
Безпосередньо в підготовчому засіданні 09.07.2021 представник відповідача наполягав на поновленні йому строку для подання відзиву та надав пояснення стосовно залучення третіх осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 заяву відповідача про поновлення строку для подання відзиву задоволено та долучено відзив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2021; залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Гудову Світлану Олександрівну (на стороні позивача), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на стороні відповідача).
27.07.2021 відповідач подав суду клопотання про долучення доказів у справі.
27.07.2021 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у задоволенні клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 910/7659/21 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 01.10.2021.
02.08.2021 до суду від третьої особи-3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
02.08.2021 до суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення, в яких ОСОБА_1 заперечив проти задоволення позовних вимог.
25.08.2021 до суду від третьої особи-3 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
У судове засідання 01.10.2021 представники позивача та третіх осіб не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши клопотання третьої особи-3, у судовому засіданні 01.10.2021, та заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із оскарженням наказу від 19.04.202 № 14/35/5 «Про задоволення скарги» Міністерства юстиції України, яким було скасовано реєстраційну дію, вчинену на підставі рішення 2-ї сесії VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 № 11 «Про початок реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради».
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, відносини щодо реорганізації селищної ради та внесення відповідних змін до реєстру є публічно-правовими, а спори у цій сфері належать до адміністративної юрисдикції.
Слід зазначити, що подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2021 по справі № 826/9014/16.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, у даному випадку між позивачем (органом місцевого самоврядування) та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) є публічно-правовий спір, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи приписи Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається позивачу з державного бюджету України.
Керуючись пунктом 1 частиною 1 статті 231, статтями 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Провадження у справі № 910/7659/21 за позовом Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в особі Кароліно-Бугазького сільського голови Апанасенко Андрія Володимировича до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу від 19.04.202 № 14/35/5 «Про задоволення скарги» закрити.
3. Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
4. Повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області в особі Кароліно-Бугазького сільського голови Апанасенко Андрія Володимировича з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, перерахований згідно з платіжним доручення від 07.05.2021 № 126, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
5. Підставою повернення судового збору є дана ухвала, яку затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 06.10.2021.
Суддя Ю.О. Підченко