12.10.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/757/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом : Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Трейд"
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13363 грн 81 к.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Таскомбанк" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Трейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13363 грн 81 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
06.08.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.08.2021 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу господарського суду.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.2021 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення своїх договірних зобов"язань згідно заяви-договору №ID6632859 про приєднання Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт") відповідач не повернув кредитні кошти, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 9497 грн 18 коп., заборгованість за відсотками в сумі 3108 грн 95 коп. На суму простроченої заборгованості позивач нарахував пеню в сумі 757 грн 68 коп. Позивач обґрунтував позов ст.525,526,553,554,610,612,629, 1049,1050,1054 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача грошової заборгованості за кредитним договором.
08.07.2019 ТОВ "Олімпекс Трейд" та АТ "Таскомбанк" підписали заяву-договір №ID6632859 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок").
Зі змісту п. 1.1 договору вбачається, що за умови наявності вільних коштів банк зобов"язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов"язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього договору.
Кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок позичальника, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів , в межах встановленого ліміту кредитування (п.1.2 договору).
Розмір кредиту, згідно з п.2.1. договору 20 000 грн 00 коп.
Відповідно до п.п.2.3.1 та 2.3.2 договору, сторони погодили розмір процентної ставки 27,00% річних та комісійної винагороди 0,49% щомісячно.
Термін повернення кредиту: 07.07.2020- п.2.7 договору.
Згідно з п. 3.3 заяви-договору № ID6632859 у випадку порушення будь-якого із грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що банк надав позичальникові кредит у сумі 20000 грн 00 коп., що підтверджується Випискою по особовому рахунку.
Відповідач свої зобов"язання належним чином не виконував, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, у зв"язку із чим утворилась заборгованість.
Відповідно до п.18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" банк, незалежно від строків виконання зобов"язання клієнтом за цим договором, має право достроково вимагати повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п.18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання коштів.
Станом на 02.08.2021 відповідач в порушення взятих на себе зобов"язань суму заборгованості не сплатив, позивач керуючись п.3.3 заяви-договору № ID 6632859 та п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" нарахував відповідачу пеню та звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно зі статтею 180 Господарського Кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Зважаючи на специфіку укладення договору приєднання, Заява відповідача від 08.09.2019, в якій вказано на приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, свідчить про укладення між сторонами в письмовій формі кредитного договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1. ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( пункт 1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).
Висновки суду.
Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 12606 грн 13 коп. заборгованості за кредитом обґрунтовані та належать до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені. Приймаючи до уваги встановлення судом факту порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, з огляду на погодження сторонами такого виду відповідальності, як пеня суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту та процентів за період 25.11.2020 - 25.05.2021.
Водночас, з огляду на положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12 березня 2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов'язку сплати пені, з огляду на що кінцевою датою нарахування пені в цьому випадку є - 11.03.2020.
Відтак, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, що підлягає стягненню із суб'єкта господарювання у зв'язку з порушенням ним господарського зобов'язання в період дії карантину, а також те, що грошове зобов'язання за кредитним договором на яке банком нарахована пеня прострочено позичальником у період дії карантину, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 757 грн 68 коп. - пені.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 9497 грн 18 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 3108 грн 95 коп. - заборгованості за відсотками.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №724299676 від 09 червня 2021 року.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2141 грн 30 коп. - суд покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 128 грн 70 коп. - на позивача.
Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Трейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13363 грн 81 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідаьністю "Олімпекс Трейд", вул.Шевченка,1-А, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78405) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк", вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032 (код 09806443)- 9497 (дев"ять тисяч чотириста дев"яносто сім) гривень 18 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 3108 (три тисячі сто вісім) гривень 95 коп. - заборгованості за відсотками, а також 2141 (дві тисячі сто сорок одна тисяча) грн 30 коп. - судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 757 (сімсот п"ятдесят сім) гривень 68 коп. - пені відмовити.
Судовий збір в сумі 128 (сто двадцять вісім) грн 70 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.10.2021
Суддя Т. В. Максимів