вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/517/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород
до відповідача Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод», м. Ужгород
про стягнення 372 688,18 грн
секретар судового засідання - Сінкіна Е.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 372 688,18 грн. боргу за розподіл природного газу, який виник за період жовтень 2020 року - травень 2021 року. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530, 536, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України..
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 25 590,32 грн., яка складається з 5 590,32 грн. судового збору та 20 000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.
Ухвалою суду від 07 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вих. № юр/106-21 від 04 серпня 2021 року), яким ОП «Ужгородський коньячний завод» проти задоволення позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач надав суду відповідь на відзив від 16.08.2021 року, якою просив позовні вимоги у справі № 907/517/21 за позовом АТ «Закарпатгаз» до ОП «Ужгородський коньячний завод» про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу у розмірі 372 688,18 грн. задовольнити також з урахуванням відповіді на відзив.
Відповідач своїм правом на подання заперечень щодо відповіді на відзив не скористався та заперечення до суду не надав.
Також, позивачем 29.09.2021 року було подано клопотання про долучення судового рішення до матеріалів справи № 907/517/21, АТ «Закарпатгаз» просило долучити Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року по справі № 907/746/20 до матеріалів справи № 907/517/21 та врахувати при ухвалені рішення, задовольнивши позовні вимог також з урахуванням даного клопотання.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками спору.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив послуги з розподілу природного газу за період жовтень 2020 - травень 2021 року, внаслідок чого за ним рахується заборгованість на суму 372 688,18 грн, яка є предметом спору у даній справі.
Заперечення відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що з 25.02.2020 року ОП «Ужгородський коньячний завод» не здійснювало закупівлю газу через примусове припинення газопостачання АТ «Закарпатгаз», що підтверджується, зокрема, судовим рішенням по справі № 907/405/20. Протягом жовтня 2020 року по травень 2021 року переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єкту відповідача не проводилось. Опломбування обладнання підприємства на газопроводі спростовують факт надання послуг з розподілу газу Оператором ГРМ, а саме забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу, оскільки за таких обставин у споживача не було доступу до газорозподільної системи цілодобово. Відповідачем в період з жовтня 2020 по травень 2021 року не здійснювалась закупівля газу, який АТ «Закарпатгаз» могло транспортувати до споживача, що вказує на відсутність підтвердження в Оператора ГРМ можливості транспортування природного газу.
Очевидно, що через припинення газопостачання на підставі акту від 20.02.2020 року, ОП «Ужгородський коньячний завод» було позбавлене газопостачання з даного періоду; відповідач повернув позивачу із відповідними зауваженнями акти наданих послуг за жовтень 2020 року - травень 2021 року з відповідною відміткою, що послуги АТ «Закарпатгаз» фактично не надавалися;
Крім того, послуга розподілу природного газу підпадає під оподаткування ПДВ, а тому має бути підтверджена реальність господарської операції та її економічний зміст; підписання актів про прийняття послуг з розподілу газу суперечило б засадам податкового та бухгалтерського обліку, визначеного як ПК України, так і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; тому, оскільки первинними документами (в т.ч. актами наданих послуг) не було підтверджено факт надання послуг по розподілу природного газу, то і стягнення коштів за ненадані послуги порушить права та законні інтереси відповідача;
Разом з тим позивачем не було додано до матеріалів справи документів, які б підтверджували обсяг замовленого та розподіленого на користь замовника газу за 2019 рік та 2020 рік, тобто в матеріалах справи відсутні документи на підставі яких позивач здійснює щомісячний розрахунок платежу - 1/12 від замовленого обсягу споживання газу за попередній період.
Сторони у справі перебувають у договірних відносинах як суб'єкти ринку природного газу за визначенням наданим у Законі України «Про ринок природного газу», оскільки ОП «Ужгородський коньячний завод» - відповідач у справі - як споживач 22.02.16 підписав заяву-приєднання № 094200BG3DP016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на об'єкт (точки комерційного обліку) розташований по вул. Тімірязєва, 19 у м. Ужгороді (далі - договір).
Типовий договір розподілу природного газу, до якого приєднався відповідач, затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі - типовий договір) і згідно наведеного у його загальних положеннях, є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживача. Фактом приєднання споживача до умов цього договору є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання.
За умовами договору (п. 2.1) оператор ГРМ - позивач у справі - зобов'язався надати споживачу - відповідачу у справі - послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язався прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Послуга з розподілу природного газу, відповідно до визначення термінів наведеного у п. 1.4 договору, - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8 договору).
Згідно з п. 6.1 договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом п. 6.3 договору визначено, що величина річної замовленої потужності об'єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта споживача та тарифу, встановленого регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік, відповідно до п. 2 гл.6 розділу УІ кодексу ГРС, визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно із п. 6.5, 6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим Договором.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені договором (п. 7.4 договору).
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, фактичний обсяг споживання газу відповідача за період з 01.10.2018 року по 30.09.2019 рік (газовий рік) складає 950 573,04 м3, що є річною замовленою потужністю на 2020 рік.
У той же час, фактичний обсяг споживання газу відповідача за період з 01.10.2019 року по 30.09.2020 рік (газовий рік) складає 53 057,05 м3, що є річною замовленою потужністю на 2021 рік.
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3021 АТ «Закарпатгаз» на період з 01.06.2020 до 30.06.2020 було встановлено тариф на послуги розподілу газу в розмірі 1,04 грн. без ПДВ за 1 м3 (до 30.06.2020) та 1,14 грн. без ПДВ за 1 м3 - з 01.07.2020 по 31.12.2020, а з 01.01.2021 року 1,78 грн. без ПДВ за 1 м3.
Місячна вартість за послуги розподілу природного газу для відповідача, що визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта відповідача (та встановленого тарифу, становила з жовтня по грудень 2020 (79 214,42 м3) - 108 365,33 грн., а з січня по травень 2021 року (4 421,42 м3) - 9 444,16 грн.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачем направлялися відповідачу рахунки для оплати вартості послуг розподілу газу, а також для підписання - акти про надання послуг розподілу природного газу № ЗКЯ80045157 від 31.10.2020 на суму 108 365,33 грн., № ЗКЯ80047656 від 30.11.2020 на суму 108 365,32 грн., № ЗКЯ80050005 від 31.12.2020 на суму 108 365,33 грн., № ЗКЯ81020509 від 30.04.2021 на суму 9 444,16 грн., № ЗКЯ81028058 від 31.05.2021 року на суму 9 444,16 грн., № ЗКЯ81015640 від 31.03.2021 року на суму 9 444,16 грн., № ЗКЯ81009564 від 28.02.2021 року на суму 9 444,16 грн. та № ЗКЯ81004185 від 31.01.2021 року на суму 9 815,56 грн.
Направлення зазначених документів відповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими накладними, описами вкладення та фіскальними чеками.
Відповідач зазначені акти про надання послуг не підписав та не повернув позивачу, оплату наданих у спірний період послуг не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення вартості наданих послуг до суду.
ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі як суб'єктами ринку природного газу, врегульовані Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 гл. 1 розділу VI Кодексу ГРС доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Згідно з пунктом 4 гл. 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України, статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Абзацами 1, 2 пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
В пункті 6.1 договору сторони погодили, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Абзацом 1 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (в редакції, чинній станом на 29.06.2021 року - дата заявлення позову в суд) передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
В ході розгляду справи суд встановив, що на час настання строку оплати спірних послуг, визначеного в пункті 6.6 договору, відповідач не заперечував проти величини потужності, тарифу, вартості послуг, вказаних в актах приймання-передачі, не звертався до позивача з заявою про зменшення величини річної замовленої потужності, не направляв позивачу мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг чи пропозиції про розірвання договору.
Також з'ясовано, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.11.2020 року у справі № 907/405/20, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021, стягнуто з ОП Ужгородський коньячний завод на користь АТ «Закарпатгаз» 395 423,12 грн. заборгованості за надані у період з січня по травень 2020 року послуги з розподілу газу. У справі № 907/405/20 суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за спірний період вартість послуг розподілу природного газу складає 494 298,00 грн. Дані послуги ОП «Ужгородський коньячний завод» оплатило частково в сумі 81 693,74 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість 395 423,12 грн.
Крім цього, Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 907/746/20, з відповідача - ОП «Ужгородський коньячний завод» стягнуто також заборгованість у розмірі 423 955,58 грн. за період з червня по вересень 2020 року.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що відповідачем порушено договірні зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг з розподілу природного газу за жовтень 2020 року - травень 2021 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 372 688,18 грн.
Враховуючи те, що відповідач не надав доказів щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу на суму 372 688,18 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідача про підтвердження судовим рішенням по справі № 907/405/20 обставин щодо нездійснення ОП «Ужгородський коньячний завод» з 25.02.2020 року закупівлі газу через примусове припинення газопостачання AT «Закарпатгаз», необхідно зауважити, що ці доводи жодним чином не впливають на обов'язок відповідача оплатити вартість послуг з розподілу природного газу за договором розподілу природного газу, з огляду на вищеописані положення пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
Суд встановив, що в матеріалах судової справи № 907/571/21 відсутні докази про те, чи був розірваний між сторонами договір розподілу природного газу, чи вносились зміни до заяви-приєднання № 094200ВG3EDP016 від 22.02.2016 року, що є додатком до договору розподілу природного газу, а також докази щодо вилучення об'єкта споживача, які могли б слугувати підставою для звільнення відповідача від зобов'язання по оплаті вартості послуг за цим договором.
З огляду на викладене, у суду наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 372 688,18 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 5 590,32 грн. витрат на оплату судового збору.
Зважаючи на відсутність будь-яких поданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн., суд не розподіляє судові витрати в цій частині.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412122, 88014, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (код ЄДРПОУ 05448610, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, 88015) суму заборгованості за розподіл природного газу у розмірі 372 688,18 грн (триста сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 18 коп.) а також судовий збір в розмірі 5 590,32 грн (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 32 коп.)
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя зЛ.В. Андрейчук